Персоналії

Щасливий той, хто хоча б раз мав нагоду поспілкуватися з Галиною Мефодіївною Невеличко (Когут) із Баланівки. Ви відразу відчуєте тепло людської доброти, готовність прийти на допомогу. Галина Мефодіївна – відомий педагог-новатор, мовознавець, методист освітянської ниви, краєзнавець, громадський кореспондент районної газети, все життя присвятила навчанню і вихованню підростаючого... читати далі ...»

Саме цей вислів пригадався після чергового спілкування з відомим керівником Іваном Івановичем Анд - рушком – головою правління ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський», володарем чималих нагород, депутатом обласної і районної рад багатьох скликань. Здається, що за багато років знайомства, з прочитаного і написаного самим про нього, маю досить чітке уявлення про його справи, життєвий шлях і... читати далі ...»

З проханням посприяти, щоб взяти інтерв’ю у голови обласної ради Г.М. Заболотного, я звернувся до голови районної ради М.Г. Бурлаки. Тож напередодні Нового року зустрілися у робочому кабінеті нашого земляка. – Григорію Михайловичу! Ви народилися, зростали і пройшли трудовий шлях від молодого колгоспного агронома до першого керівника району в незалежній Україні саме на Бершадщині.... читати далі ...»

Володимир Максимович належить до тих, кого в районі знають усі, а найперше – ветерани. Адже він – голова районної ради ветеранів війни і праці, тож практично щодня спілкується з людьми, переймається їхніми турботами і проблемами. … Життєва стежина його розпочалася рівно сімдесят літ тому у селі Білий Камінь сусіднього Чечельницького району. Він був єдиним сином простих... читати далі ...»

Ім’я Аркадія Петровича Вайнера давно відоме бершадцям. Адже він прожив у місті понад півстоліття. І де б не працював – скрізь був належний порядок. Особливо мешканці вдячні йому за новозбудоване підприємство по забезпеченню населення газом. Та це – в минулому… Сьогодні ж він опікується проблемами ветеранів війни і праці, очолюючи найчисельнішу серед інших міську первинну... читати далі ...»

Напевно, це було записано в книгу його життя – стати письменником. Причому, вже в солідному віці, коли інші вже, як кажуть, заслужено відпочивають. Він же, навпаки, лише вийшовши на пенсію, з таким завзяттям взявся за втілення своїх творчих задумів, що за п’ять років світ побачили п’ять його солідних за обсягом книг. Причому, вагомих за тематикоюі змістом, засобами втілення, впливомна... читати далі ...»

Наталя Іванівна Білоус відноситься до тих рідкісних людей, які мають багато друзів і жодного ворога.Якщо і трапляються якісь суперечки, вона вміло, мов художник лесуванням, згладжує, притишує. Такий вже в неї характер, така вона. Трудолюбива, беручка, закохана в свою маленьку, вагому справу – сіяти розумне, добре, вічне. Так і сіє з дня в день, з години, хвилини – ось уже... читати далі ...»

Він – людина унікальна і неповторна, гідна того, щоб його прізвище було занесене у різні книги рекордів. Справді, де ще в районі, області, та й в Україні ви зустрінете вчителя, який продовжує працювати і в свої вісімдесят п’ять? А педагогічний стаж Олексія В’ячеславовича складає – страшно подумати! – шістдесят років. Звичайно, про таких людей пишуть книги, знімають фільми,... читати далі ...»

Ми з Митрофаном Полікарповичем земляки, обидва родом із села Голдашівки. Більше того, ми навіть далекі родичі. Коли в 1946 році я вперше подався «у світи», тобто до Одеси, моя мати попросила старшого брата Купріяна Шморгуна, котрий ще до війни жив в Одесі, опікуватися мною. Тоді й познайомився з молодшим його братом Митрофаном. На той час обидва брати працювали шоферами на станції... читати далі ...»

Через багато років після смерті дідуся його внук довів, що безпідставно звинувачена і засуджена людина була невинною… Афанасій В’ячеславович Туркевич живе в Баланівці. Односельчани знають його як порядного й працьовитого чоловіка. Все життя він присвятив нелегкій механізаторській справі. Після закінчення Ольгопільського профтехучилища освоював цілинні землі Казахстану, а потім працював... читати далі ...»