Персоналії

Не знаю, як зараз називають таких педагогів – чи то трудового навчання, чи то виховання, а школярі і колись, і тепер називали й називають їх просто – учитель праці. І є, напевно, в цьому дуже глибокий зміст. Бо в кінцевому підсумку у більшості випадків саме від них залежить, якими діти виростуть, чи любитимуть цей найголовніший предмет – працю – у подальшому житті.... читати далі ...»

Його добре знають в селі та в усій окрузі. Правда, коли запитаєш, як знайти Івана Григоровича Даценка, не кожен і відповість. Лише якщо нагадаєш, що чоловік цей має досить незвичне прізвисько – Верблюд, то односельчани одразу розкажуть, як пройти до його обійстя. Навіть маленькі діти знають, де хата дядька Верблюда – зовсім недалеко від Південного Бугу. Тут він, 67-річний... читати далі ...»

Найбільше, чим гордиться Анатолій Олександрович, – своєю малою батьківщиною, місцем, де народився, де прожив і пропрацював майже все життя, і без якого не може уявити свого сьогодення і нині. Хоч уже чотири роки працює в обласному центрі, на рідній серцю Бершадщині намагається бувати хоча б раз чи два на місяць. Найпам’ятніший слід у його житті залишила двадцятирічна праця головою... читати далі ...»

Цього разу ідея написати про директора ТОВ «Агрофірма «Джулинка» М. Ф. Хливнюка виникла несподівано. Завітавши 9 липня на територію господарства, випадково дізнався, що саме цього дня виповнилося тридцять років, як він почав головувати. Щоправда, спочатку 17 років очолював осіївське господарство. Не так просто пригадати ще когось із керівників, які б цілих три десятиліття пропрацювали у... читати далі ...»

За всіма об’єктивними даними Олександр Васильович Попсуєнко мав би стати учителем. Адже народився у сім’ї вчителів. Мама, Ольга Григорівна, була вчителькою початкових класів, завучем у Бершадській СШ №1, а батько, Василь Никифорович, викладав фізику і математику, керував також вечірньою школою. Але головну роль у виборі майбутнього фаху зіграв Сашків дядько Валентин Омелянович, який трудився... читати далі ...»

Василь Дмитрович Мазуренко працює екскаваторником Бершадської дільниці Тульчинського міжрайонного управління водного господарства хоч і недавно, у цьому колективі не шкодують, що саме йому довірили новий екскаватор ЕТ-16. Він, якщо спостерігати за його роботою, віртуоз своєї справи. Як ото є види спорту, які називаємо екстремальними, так і його робота. Адже постійно доводиться перебувати з... читати далі ...»

Директор Яланецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів В.В. Олійник переконаний: путівку в життя йому дали батьки, саме їхній приклад зіграв вирішальну роль при виборі ним професії. Його мати Марія Миколаївна вчителювала в початкових класах, має 43 роки педагогічного стажу. Батько Василь Ілліч цій школі також віддав 23 роки життя, до цього працював головним інженером в колгоспі. Що цікаво:... читати далі ...»

Хочу розповісти про свого батька Фіцака Олександра Пилиповича – ветерана Великої Вітчизняної війни, якого безжалісно перемололи жорна того страшного лиха. Син хліборобів, якого виплекало і пустило у світ село, народився в травні 1920 року в с. Долинівка Гайворонського району. Як і всі його ровесники, навчався в сільській школі і відрізнявся неабиякими здібностями до точних наук. А... читати далі ...»

У 1944 році Петру Івановичу Плахотнюку з П’ятківки виповнилось дев’ятнадцять років, і вже в березні цього ж року він став солдатом. Його військова частина в складі 2го Українського фронту брала участь в боях за Карпати. Кулеметник Плахотнюк виявив мужність і відвагу у боротьбі з ворогом, та вже у вересні цього ж року був важко поранений. Лікуватися довелося в госпіталі у м. Тульчині, а після... читати далі ...»

Учаснику бойових дій, інваліду Великої Вітчизняної війни І.О. Максимчуку, якого бачите на знімку, йде 87-й рік. Дружина Іларіона Олексійовича Марина Семенівна померла, дочка Надя мешкає в Жмеринці, син Петро, як і батько, живе в Крушинівці, але окремо. Тож ветеран, який вже й по господарству не порається, багато часу проводить на самоті. До колишнього солдата все частіше і частіше приходять... читати далі ...»