Неприпустимий вплив

Семидесятитрирічна Валентина Семидочна, яка проживає у Джулинці, поскаржилася до редакції районної газети, стверджуючи, що її сусід Віктор Теплицький у кінці свого города викопав ставок, після чого на її городі утворилася трясовина, через що вона позбавлена можливості користуватись його частиною. Крім того, грунтові води потрапили і у її криницю на подвір’ї, біля самої хати, виступили у погребі. В хаті теж мокріють стіни, з’явилася цвілість. Тому з відповідними скаргами сім’я зверталася вже у різні інстанції.

Оскільки В.О. Теплицький нині очолює ТОВ «Агрофірма «Джулинка», у декого може скластися враження, що саме в цьому і є причина кричущої несправедливості з його боку. Бо трапляються ще випадки, коли правди буває важкувато добитися. Такі не завжди рахуються з простими людьми. Але тільки не в цьому випадку. Сім’я Семидочних зверталася до райдержадміністрації, районної ради, спеціалістів, які виїжджали на місце події, і навіть судової, виконавчої влади – справа дійшла і до суду.

Вони, до їх честі, виявилися цього разу на висоті і аж ніяк не захищали В.О. Теплицького. Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Ю.І. Гарбозюком при перевірці вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки В.О. Теплицьким було встановлено, що використовується вона не за цільовим призначенням – і винесено постанову про накладання адміністративного стягнення.

Після цього, мовою документів, В.О. Теплицький заходів щодо усунення порушень не вживав. Тоді районною радою і райдержадміністрацією також було повідомлено, що в разі повторної перевірки виконання припису щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням В.О. Теплицького буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Накладено також стягнення на нього і сільською радою.

У відповіді виконуючого обов’я зки прокурора теж йшлося, що В.О. Теплицький виявлених порушень не усунув, вимоги державних органів ігнорує, а від цього страждає господарство сусіда. Органи ж місцевого самоврядування на заяву про вирішення суперечки між сусідами реагують не зовсім адекватно, відмовляються створити комісію, яка б зафіксувала факт шкідливого впливу ставка на земельну ділянку сусіда. Суд теж вирішив зобов’язати В.О. Теплицького спустити воду із ставка, який він незаконно викопав на своїй земельній ділянці.
Відповідний документ було надіслано на виконання до відділу Державної виконавчої служби, того ж дня було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам.

Державним виконавцем було винесено вимогу про зобов’язання виконати виконавчий документ у добровільному порядку.

У повідомленні В.С. Семидочній сказано, що між В.О. Теплицьким та ТОВ «Експертний центр «ВТБ» було укладено договір про спускання води із штучної водойми.

Те, що воду було спущено, підтверджується актом здавання-приймання виконавчих робіт згідно з договором. Після виїзду державного виконавця на місце події встановлено, що ставок було спущено, але вода знову почала набиратися, про що складено відповідний акт. У серпні цього року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аж ніяк не ставлю за мету відстоювати правоту тієї чи іншої сторони, як і принизити добре ім’я В.О. Теплицького, якому, кажуть, на його новій роботі чимало вдається.

Тим більше, що коли він копав отой злополучний ставок, через який чорна кішка пробігла поміж сусідами, він і сам не знав, що буде директором товариства. Натомість краще поміркувати, як вийти із ситуації. Не даремно ж жінка при - йшла скаржитися до редакції.

Сільського голову Петра Швеця, який не створив комісію і не втрутився у вирішення ситуації, можна зрозуміти. Адже які компетентні висновки могли бути нею зроблені, якщо у її складі жодного фахівця з галузі меліорації. Тим більше, що Валентина Семидочна забила тривогу не тоді, коли ставок починали копати, а, за її словами, років через два, як він був готовий. Тобто розкол між сусідами намітився не зразу.

Іноді ті, хто звертається до газети зі скаргами, думають, що приїде кореспондент і тоді, ніби за помахом чарівної палички, все буде вирішено (хоч буває і таке). У цьому випадку інше – сусід сусідові не хоче нічим поступитися. Хоч, ніде правди діти, проблема все ж проглядається. Не може такого бути, щоб В.О. Теплицький, якому вдається вирішувати не одну із повсякденних справ, та й не зумів знайти спільну мову із сусідами, щоб проблеми з підмоканням не було. Складається навіть враження, що вона вже пролягає навіть не стільки на городах, як у людських душах. У повідомленні виконавчої служби В.С. Семидочній чітко записано: якщо вона вважає, що державним виконавцем не проведено належних дій, установлених законодавством, то Валентина Семенівна вправі подати скаргу на дії державного виконавця начальнику виконавчої служби у вищий за ступенем її орган (обласний), або звернутися до суду з позовною заявою про зобов’язання вчинити дії. Тим більше, що всі перевіряючі на її стороні. Але ж ні, проглядається, що їй хочеться насолити не державному службовцю, а сусідові з його ставком – от і звернулася в редакцію.

Щодо позиції автора цих рядків, то не побоюся погрішити проти об’єктивності, якщо зауважу, що все-таки годилося б глибше прокопати рівчак, яким би вода без проблем збігла зі ставка. А там саме по собі стало б зрозуміло, чи і насправді він завдавав такої шкоди сусідам, про яку йдеться. Тим більше, що у відповідності із законодавством України власники і землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати їх способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Павло КУШПЕЛА.