У нашому селі над Південним Бугом є вулиця, яка тривалий час називалася Колгоспною.Тут народився і жив, звідси ходив до школи знаний педагог, етнограф і фольклорист Віталій Євгенович Садівничий. Згадуємо також ректора Дрогобицького педуніверситету Василя Федоровича Надем’янова. Проживали славні династії Манченків, Когутів, Херсонюків, Трачуків, з іменами яких пов’язане становлення села. На вулиці радували впорядковані обійстя, добротні будинки. Але стан дороги, м’яко кажучи, був не зовсім задовільний.
У 40-их роках на цій вулиці жила сім’я учителя Євгена Садівничого, корені якого з Поташні. Євген Петрович пішов на фронт, коли його синові Віталію було сім місяців. Батько встиг написати своїй молодій дружині – мамі Віталія – лише одного листа. Наступним послання, яке надійшло в Берізки, була похоронка – Євген загинув під Яссами. А коли Віталикові було пять років, трагічно загинула його мама Фросина Михайлівна.
Виховувала хлопця бабуся Ганна, яка мріяла, щоб Віталій став учителем, як його батько, як дідусь Петро.
Сама бабуся знала силу-силенну пісень, приказок, повір’ їв.
Хлопець відмінно навчався у місцевій, а згодом – в Устянській школі, вступив на український відділ філологічного факультету Вінницького пед інституту. Його хист до вивчення мов помітили викладачі, допомогли оволодіти німецькою, іспанською, англійською мовами, якими розмовляв вільно.
Ще студентом збирав і записував зразки народної творчості. Деякі з них увійшли до його книги мемуарів «Пам’ять серця», що побачила світ незадовго до смерті автора. Це незвичайна книга про рідний край, роди Садівничих із Поташні, Трачуків із Берізок, про історію сіл, про сусідів, співучих дівчат. Тут багато цікавих світлин із різних епох. Розказано про наших вояків, які не повернулися з війни. Допомагала в роботі над книгою і в її виданні вірна дружина Галина Михайлівна з роду Красиленків (Велика Киріївка).
Цю книгу читають жителі вулиці, учні нашої школи, земляки.
Садівничі виростили двох гарних дітей – Роксолану й Романа.
Віталій і Галина працювали викладачами Львівського педучилища, зі своїми театральними постановками об’їздили пів-України.
Питання про зміну назви вулиці Колгоспної обговорювалося на сході села. За пропозицією сільського голови було зроблено обхід і збори жителів вулиці. Усі підтримали нову назву – Садівничого.
Але так склалося, що у документах на асфальтування колишня Колгоспна записана як Весняна.
Вважаємо, що хоч ця назва і гарна, але більшість жителів віддає перевагу тому, щоб усетаки у найменні їхнього місця проживання була увічнена пам’ять нашого славного односельчанина, учителя, викладача, мовознавця, етнографа Віталія Садівничого. Це буде справедливо. Сподіваємося, що вулиця після впорядкування таки отримає цю назву.
Олександра КОВАЛЬ, громадський кореспондент (до листа додано список жителів, які висловилися за перейменування вулиці на Садівничого), с. Берізки-Бершадські.
