Дуже контрастно різниться теперішня і колишня архітектурна забудова міста. Півстоліття тому тут ще можна було бачити хати під солом’яним покриттям. Лічені були й двоповерхівки, окрім висотних споруд на існуючих тоді промислових підприємствах. Переважна більшість житлових будинків знаходилась у аварійному стані, а окремі з них навіть важко було назвати людським помешканням. Звісно, не було й доріг і тротуарів з твердим покриттям, тим паче централізованого водо- і теплопостачання.
Як живий свідок і в певній мірі причетний, в силу тодішніх службових обов’язків, до втілення в життя окремих проектів забудови міста у п’ятдесятих-вісімдесятих роках, хочу розповісти читачам і теперішнім мешканцям про окремі віхи його розквіту.
Знаковими подіями стали будівництво кінотеатру, а згодом районного будинку культури з приміщенням, де розмістилась райбібліотека. Майже щороку збільшувалася кількість двоповерхових, а згодом і чотири- та п’ятиповерхових будинків. Промислова галузь повнилась новими підприємствами, зокрема: молочноконсервним комбінатом, електротехнічним заводом, швейною фабрикою, заводом металовиробів, біофабрикою. Заново відбудував свою виробничу базу райдорвідділ (нині «Райавтодор») з новим асфальтобетонним заводом, адмінприміщенням, майстернею, гаражами. Зазнала докорінної реконструкції нафтобаза, стала до ладу перша автозаправна станція.
До послуг бершадців з’явилися автовокзал, сучасне приміщення аеропорту, гарні будівлі поштового зв’язку та нові АТС, двох банківських установ та двох павільйонів критого міського ринку. Безмежно раділи мешканці добудовам приміщень шкіл №1 і №2 та появі нової середньої школи №3, дитячого садка «Малятко». Молодь дякувала за новозбудовані автошколу, дитячо-юнацьку спортивну школу, медучилище, музичну школу, стадіон «Колос». Прикрасою міста стали готель, універмаг, магазини «Тисяча дрібниць» і «Дитячий світ», нові приміщення міської ради, управління сільського господарства, райлікарні з поліклінікою, центральної аптеки, адмінкорпусу меблевої фабрики (на жаль колишньої), спиртзаводу, держлісгоспу, харчокомбінату (нині завод «Цеоліт»), ветлікарні, РЕМу.
Досить швидкими темпами були споруджені приміщення райвійськкомату, будинків правосуддя і райуправління внутрішніх справ, виробничі бази комбінату комунальних підприємств, управління газового господарства. На околиці міста за порівняно короткі строки розбудувались будівельні організації – ПМК-2, «Міжколгоспбуд», ПМК-233, МПК-57 зі своїми досить потужними промислово-технічними базами та інфраструктурами. Неподалік швидкими темпами виросла й нова організація «Райсільгоспхімія».
Чимало складнощів виникало при будівництві на дольовій участі місцевих підприємств і організацій міської котельні та, особливо, каналізаційного колектора з двома станціями перекачування нечистот, очисних споруд і трубопроводів до них по вже раніше забудованій території. Та гостра потреба в цих життєво важливих об’єктах спонукала до прискореної здачі їх в експлуатацію, що зрештою й було успішно здійснено.
Буквально на очах, і теж за короткий час, замість невеличкої МТС з’явилось гарне сучасне підприємство «Райагромаш» зі своєю інфраструктурою. У повному розумінні слова, на голому місці виросли потужні автопідприємства пасажирського і вантажного транспорту.
Такі підприємства, як цукрозавод, молочноконсервний комбінат, електротехнічний завод, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія, райспожив - спілка, спиртзавод не тільки відчутно з року в рік нарощували свої виробничі потужності, але й за рахунок власних коштів вели широке будівництво житла та інших соціально важливих об’єктів. Про масштаби такої розбудови свідчить селище колишнього цукрозаводу, де виросли дитячий садок, будинок культури, чимало дво- і п’ятиповерхівок та досить великий житловий масив приватних помешкань цукрозаводців.
Постійно у полі зору перебувало питання поліпшення естетичного і санітарного стану міста. З року в рік збільшувався обсяг асфальтованих доріг, тротуарів. В належний стан було приведено міський парк з атракціонами, висаджено новий парк під час суботників на острові. З’явились у місті упорядковані автобусні зупинки, красива площа імені Леніна, площа біля автовокзалу, турнікети, а згодом типові паркани, водозабірні колонки і урни для сміття. Збудовано меморіал Слави тощо.
Все більше уваги приділялось вуличному освітленню, у скверах висаджувалось щорічно чимало квітів і кущів зеленої огорожі. На річках Берладинка і Дохно закрасувались два нових мости (при в’їзді в місто та на хуторі Жорняки) і капітально відремонтовано мостові переходи зі шлюзними заставками біля спиртового і цукрового заводів.