ТЕОФИЛІВКА

Виникло в Х/ІІ столітті. Спочатку називалося Ляхова - від слова "лях" (поляк). Після смерті доньки власника села Теофили, село перейменували.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

      Історія села. Село розташоване на обох берегах малої річки Ташлички, лівої притоки Південного Бугу, в 7 км від залізничної станції Джулинка та в 32 км від райцентру. Поруч із селом пролягають два старовинних шляхи – Гардовий та Трактовий.

Місцеві краєзнавці твердять, що Теофилівка виникла як окреме село в XVII столітті. Згідно легенди, його заснував багатий і набожний шляхтич з вельможного роду Кочубіїв. Довго за селом зберігалася назва Ляхова, етимологія якої досить розора (лях-поляк). Назву змінили після того, як у власника села померла дочка Теофіла Кочубіївна. Пізніше, її могила була безсоромно пограбована.

В середині XIX ст. село разом з прилеглими земляками придбав багатий дідич Разін. За його проектом на півдорозі від Умані до Балти було збудовано вишуканий маєток на два десятки кімнат і вестибюлей. Маєток розташований у дендропарку, де нараховувалось більш як 80 різноманітних порід дерев.Прекрасне місце для аристократичного відпочинку: околиця села, маєток для панства, флігель для прислуги, чудовий у вербах ставок.

Поруч з маєтком були збудовані господарські будівлі, складські приміщення.Чудова каштанова алея вела до купальні, яка була вибудована мореним дубом.Від маєтку до східної околиці сусіднього села Чернетки вела дорога, вимощена випаленою цеглою. Однокінним екіпажем тут було легко проїхати навіть у непогоду і бездоріжжя.

Етимологія назви Теофилівка теж, імовірно, польського походження. Її можна розшифрувати так: тео – бог, філ – любити – боголюбива. Назва річечки Ташличка – можливо, татарського походження.

На панській гамазеї довгий час зберігався напис періоду суцільної колективізації «До кінця посівної кампанії завершимо суцільну колективізацію.» В селі було створено колгосп, якому дали ім’я Котовського.

160 теофилівчан у роки Великої Вітчизняної війни боронили Вітчизну від лютого ворога. 78 з них не повернулося з полів боїв. На їх честь в центрі села зведено пам’ятник.

До воєнного лихоліття в селі був храм Покрови Пресвятої Богородиці, що був зведений одночасно з маєтком Разіна. Під час війни артилерійський снаряд влучив у храм і частково його зруйнував. В кінці 50-х років місцеві войовничі атеїсти розікрали, розтрощили те що залишилось.

В 40-50 роках в бувшому маєтку Разіна розміщувалася дільнича лікарня, потім – початкова школа, а потому – сімейний гуртожиток для приїжджих заробітчан.

В 1957 р. місцевий колгосп ім.. Котовського було приєднано до шляхівського господарства. Теофилівчани немало зробили для слави, якою користувалися Шляхова як народна академія господарювання.

Мала Шляхівка.Селище Мала Шляхівка розташоване в північній частині Теофилівки, і займає ліве узбережжя річки Ташличка до дороги на Шляхову.

У свій час тут була виробнича бригада теофилівського колгоспу ім.. Котовського. У післявоєнний період серед жителів хутора було певне пожвавлення до переселення в с. Теофилівку та хутір Завітне. Етимологія назви Мала Шляхівка до кінця нез’ясована. Якщо є Мала Шляхівка, то, очевидно, повинна бути і Велика Шляхівка. Якщо ж є Шляхівка, то є і Шляхова. Можливо, колись назви так і давалися: найстарішому селу – назва – Шляхова, молодшій (Теофилівці) – назва Шляхівка, а наймолодшому населеному пункту – мала Шляхівка. В даному випадку Велика Шляхова виступала б у ролі такої собі метрополії.
Мала Шляхівка заснована після з’яви села Шляхової. Можливо в період столипінської аграрної реформи.
Зараз у селищі залишилося 6 дворів і 7 мешканців.

06.07.1957 р. Вінницький облвиконком своїм рішенням № 416 об’єднав селище Мала Шляхівка з селом Теофилівка. Тепер Мала Шляхівка у складі села Теофилівка і втратила статус самостійного населеного пункту. Так зник квітучий хутір Мала Шляхівка, але ті, хто там народився, хто там виріс, хто там зазнав добра і щастя, пам’ятають свою малу батьківщину і пам’ятатимуть завжди. І цієї пам’яті не зможе витравити жоден папірець.

В часи політики «неперспективних» населених пунктів Теофилівка постраждала в галузі соціальної інфраструктури. с. Теофилівка надовго стало виробничою дільницею сусіднього колгоспу.

І ось в 2000 р. Теофилівка здобуло господарську самостійність, від’єдналася від Шляхової. Було непросто, але вже в 2002 р. господарській діяльності ПСП «Відродження», керівником якого став Кінаш М.В. сталися певну позитивні зміни: було зібрано на круг по 37.7 ц з га посіву, 44.7 ц озимої пшениці, 60.5 ц кукурудзи в зерні, 262 ц цукрових буряків, 22.1 ц соняшника.

Станом на 01.01.2003 р. в с. Теофилівка проживають 603 жителі. Село підпорядковане Шляхівській сільській раді.
В селі функціонують сільський клуб, 2 бібліотеки, загально-освітня школа I-II ступенів, дитсадок, відділення зв’язку, будується православний храм.

Топоніми та гідроніми села:

Богданів садок
     Бар люковий яр
     Кирилюковий яр
     Криниця «Бадя»
     Медведьова криниця