Та мені здається, що відвідування церкви поступово стає не потребою душі, а лише модою. Особливо коли це стосується обрядів. А чи часто бачимо молодих у храмі в неділю на звичайній службі?
Знову, як і раніше, йдуть до церкви старші люди. А молодих все рідше можна побачити під час літургії.
Хтось говорить, що не вистачає часу, хтось просто хоче поспати після суботнього «відпочинку». Та все набагато простіше. Причина, очевидно в тому, що нинішнє молоде покоління стає духовно убогішим. Головні цінності в житті змістилися в бік комп’ютера та телевізора (це ще в кращому випадку), а декого приваблюють різні забігайлівки, сумнівні компанії. Звичайно, це стосується не всіх.
Та зовсім не можу зрозуміти і сприйняти того, що деякі молодики, вийшовши за рамки закону, моралі і совісті, вчиняють розгроми і крадіжки з церков. Так от, це роблять ті, хто ніколи не ходив до храму, для кого віра в Бога – пусті слова. Винні в цьому й батьки, які дозволяють дітям більше, ніж потрібно – ходити допізна, не контролюють своїх чад, звільняють від робіт по господарству.
Люди, які за потребою душі ходять до церкви, які вірять у Бога щиро, ніколи не зроблять нічого поганого, тим більше, якоїсь підлості іншим.
І не тому, що вони знають: за їхніми вчинками стежить Всевишній, а тому, що цього не дозволяють совість і виховання. До храму вони йдуть тому, що щиро вірять у Бога, відчувають потребу приходити сюди, збагачуватися духовно, очищатися через молитву.
Хотілося б, щоб більше молодих приходило до церкви – зі світлими думками, пориваннями. Не просто послухати молитву, а й самому пройнятися високим духом віри і найкращими почуттями.
Ольга ПЕРЕПЕЛЮК. с. П’ятківка.
вранці -2…-4° 
