До господаря настільки звикає, що випасати її зовсім не важко. 3авертати, як корову, щоб не йшла в шкоду, не доводиться. Хіба це не те, що якраз потрібно пенсіонеру, якого вже залишають здоров'я і сили? Ця тварина не піде від пастуха нікуди.
Приляжу, бувало, на пасовиську, бо ж роки беруть своє, тож навіть як задрімаю на сонечку, вони напасуться, а потім теж полягають навколо мене.
За рік коза дає від 500 до 900 літрів молока. І то тільки розмови, що воно нібито із специфічним запахом. Можливо, таке і буває від якихось окремих порід. А найшвидше якість молока залежить не стільки від самої тварини, як від охайності того, хто за нею доглядає. Поросята, наприклад, на відміну від кіз, їдять все підряд і всі про це знаємо, проте, смакуючи салом та ковбасою, про запахи чомусь ніколи не згадуємо.
Як на мене, то коза – це корова пенсіонера. І якщо вже день-у-день ведемо тепер мову про виживання, то вона для цього є надійним і доступним кожному джерелом.
До того ж, на власному досвіді переконався, що козяче молоко – це ще й неабияке джерело здоров'я для престарілих. Та хіба тільки для нас?
А якби ще й на рівні держави десь потурбувалися, щоб населення хоча б мало можливість придбати племінний молодняк, це було б взагалі великим плюсом у нашому добробуті. А то в селах буває, що вже і парувати їх стає проблемою через незначне поголів'я. Можливо, хтось не погодиться зі мною?
Василь ДЕРКАЧ.
с. Кидрасівка
вранці -2…-4° 
