ПОКИ ГРІМ НЕ ГРИМНЕ?

Найхарактерніші з причин нещасних випадків – організаційні і незалежні від працівника. Керівники виробничих підрозділів, особливо середньої ланки, іноді ще мало приділяють уваги питанням охорони праці, а буває, що і вважають їх другорядними. Наприклад, у Шляховій людина стала інвалідом внаслідок ампутації пальця правої руки тільки через те, що при розпилюванні дощок на деревообробному верстаті нею не було використано штовхач.
Таким чином, рука потрапила під циркулярну пилу. Причому, штовхач був під руками і до цього ним користувалися.
Або ж ще. У ЗАТ «Зерно - продукт МХП» у приміщенні МТФ одна з доярок посковзнулася на розлитій барді. В результаті не тільки черепномозкова травма, а і забій грудної клітки та хребта, гематома в області голови.
Цього теж могло б не статися, якби на розлиту барду перед цим хоч хтось звернув увагу.
На перший погляд ніби дрібниця, а у правилах написано, що робоче місце не повинно бути ні мокрим, ні слизьким.
Трапляються також випадки, коли працюючі не користуються таким засобом індивідуального захисту, як захисні окуляри. Саме через це у Михайлівці один із них при зніманні без спеціального пристрою підшипника травмував око.
Як засвідчує практика, однією з причин виникнення нещасних випадків на виробництві часто буває і алкоголь.
На щастя, у нашому районі у 2008 році таких не зафіксовано. Зменшенню загальної їх кількості сприяло і те, що всі керівники та спеціалісти пройшли відповідне навчання, проводилася роз’яснювальна робота. Працюючим постійно наголошували, що ті повинні самі оберігати себе. Бо, ніде правди діти, виконуючи ту чи іншу роботу, дехто поводить себе досить безпечно, ігноруючи найелементарнішим.
Хоч загальних даних по області по травматизму у сільськогосподарському виробництві, коли готувався цей матеріал, ще не було, по коефіцієнту важкості (це кількість днів непрацездатності в розрахунку на один нещасний випадок) наш район поки що теж не пасе задніх. Якщо у 2008 році у нас він становив 3,3, то в інших районах набагато більше. Але це також не повинно стати приводом для заспокоєння. Адже чимало техніки у нас застарілої, і при її використанні потрібно подбати, щоб людина, ідучи на роботу, продумала, як би її безпечно використати. До того ж, працюючий повинен дбати не тільки про особисту безпеку, а і про оточуючих.
Не варто економити на витратах на охорону праці. Адже подібна економія не завжди обертається добром. У нас же іноді, як от у Серединці, де більше як півсотні працюючих, навіть посади спеціаліста з охорони праці немає.
Не варто також економити і на засобах індивідуального захисту. Адже скільки вже там тієї економії на отих рукавицях чи захисних окулярах, а збитки можуть бути он які.
Якщо порахувати кошти, які при нещасних випадках використовуються на лікування, страхові виплати тощо, то на охорону праці, щоб не сталося нещасного випадку, пішло б значно менше.
Скажімо, позаторік податків на це було зібрано майже 300 тисяч гривень, а на лікування витратили півмільйона.
Мож на тільки уявити, які ці витрати по області. Повівши належним чином тільки боротьбу з травматизмом, можна зекономити он скільки.
Останнім часом ускладнює роботу з охорони праці і організація роботи сільгосп - формувань, різних як за величиною, так і формами власності. І, ніде правди діти, відстежується ще звичка: поки грім не гримне, як кажуть, дядько не перехреститься.
Мають, наприклад, місце випадки використання застарілого обладнання.
Взимку обов’язково варто провести навчання безпечним методам і прийомам роботи. В управлінні АПР РДА заплановано провести навчання із спеціалістами по безпечній експлуатації механізмів підвищеної небезпеки.
Буде також проведено навчання з головами СФГ, які використовують найману працю.
Проблемою залишається використання засобів хімізації у сільському господарстві – не паспортизовані і непридатні для використання жодний із 14 хімскладів.
Згідно з розпорядженням райдержадміністрації, ще в грудні розпочато проведення періодичних медичних оглядів. Однак не всі керівники чомусь поспішили з їх списками.
Якщо в Кошаринцях, Осіївці, Шляховій та у багатьох інших господарствах про охорону праці все-таки дбають, то у Яланці торік навіть не спромоглися пройти навчання. Проігнорували проведення медогляду в СФГ «Новосулківське». Невже так і будемо миритися з подібними порушеннями?

Григорій ЧЕРЕУШЕНКО, головний спеціаліст з охорони праці районного управління АПР РДА.