Бершадщина знову з хлібом

По завершенню жнив кореспондент газети попросив відповісти на деякі запитання заступника начальника управління агропромислового розвитку РДА Л. В. ГЛАДИБОРОДУ. Її відповіді на них і пропонуємо вашій увазі.
– Людмило Володимирівно, строкатість між показниками роботи сільгосп - формувань мала місце завжди. Але ж у даному випадку вона аж занадто значна. Чим це можна пояснити і де взагалі найкраще було організовано жнива?
– Найперше, висока урожайність зернових ранньої групи в окремих господарствах є підтвердженням того, що при чіткому дотриманні технологій виробництва зерна, взявши при цьому на озброєння сортозаміну і сортооновлення, можна навіть у не зовсім сприятливих умовах, як от цьогорічні, домагатися високих урожаїв.
Погодні умови, звичайно, внесли свої корективи і в роботу таких господарств, однак вплив їх було зведено до мінімуму.
Чимало щороку залежить і від того, як вдавалося організувати жнивну кампанію. За оцінками спеціалістів нашого управління, найкраще це вдавалося в Усті, СФГ «Агро», Бершадській філії ЗАТ «Зернопродукт МХП», птахокомбінаті «Бершадський», СФГ «Новосулківське», ТОВ «Чарівна нива», «Світанок-Агросвіт». У цих господарствах досягнуто і відповідних результатів. Шляхівчанам, наприклад, знову вдалося справитися першими в районі з їх обмолотом.
– Мабуть, не випадково у перелік таких увійшли ті, у які прийшов інвестор?
– А цього ніхто і не заперечує. Найбільшу віддачу на сьогодні отримують там, де у розвиток виробництва вкладають кошти. І не обов’язково цей інвестор має прийти десь ззовні. На території району, наприклад, прекрасно зарекомендував себе у цій ролі птахокомбінат «Бершадський». Якщо аналізувати вкладення господарствами у розвиток виробництва коштів, то у розрахунку на 100 гектарів ріллі в минулому році найбільше їх було вкладено саме птахокомбінатом – по 325,9 тисячі гривень. Причому, землі, взятої ним в оренду, вже чимало – 2810 гектарів. Всього ж, якщо вже про це зайшла мова, птахокомбінатом інвестовано в минулому році 9 мільйонів 239 тисяч гривень, у 2008-му – 8, 2007-му – 20 мільйонів гривень. От і є тепер всі підстави розраховувати на якусь віддачу від виробництва.
Бершадською філією ЗАТ «Зернопродукт МХП» вкладено торік у виробництво 4 мільйони гривень, чималими були ці вкладення і в попередні роки.
– Певною мірою на темпах і якості обмолоту, а звідсіля і на показниках урожайності, позначилося і технічне переоснащення господарств?
– Дійсно, найкраще, незважаючи на цьогорічні проблеми у пору жнив, жнивний комплекс робіт з самого початку вівся там, де працювала нова, сучасна високопродуктивна техніка. А її у районі тільки за минулий рік і перше півріччя нинішнього було придбано на суму 7 мільйонів гривень. Найбільше – 2 мільйони 250 тисяч гривень – було вит рачено на придбання нової техніки знову ж таки у птахокомбінаті «Бершадський», 1,4 мільйона гривень – у ТОВ «Нива».
– Певні висновки, мабуть, можна вже робити і про економічну ефективність ведення зернового господарства в районі?
– Так, там, де зернові культури вирощувалися за чітко розробленими технологіями, їх собівартість нижча. А звідсіля і решта економічних показників. Оптимізму сільгосп - виробникам додає і те, що зерно пшениці реалізується по ціні 1500 гривень за тонну, по 1350 гривень за тонну – ячмінь. Якщо ціни і надалі підвищуватимуться, а на продукцію буде попит, зернове господарство може стати досить прибутковим. На жаль, якщо заглиблюватися в економіку на загальнодержавному рівні, то ще невідомо чи радіти підвищенню цін на зерно. Адже якщо порівнювати у нас цьогорічні показники врожайності ранніх зернових з минулорічними, то знизилися вони не настільки вже й забагато.
Тому підвищення закупівельних цін, звичайно, дещо поліпшили економіку господарств, але, на думку деяких економістів, це може позначитися на продовольчих цінах.
– Як виглядає наш район на фоні області? Чи не втрачаємо, бува, позицій у настільки складних, як цьогорічні, умовах?
– Найперше зазначу, що хлібороби Бершадщини знову одними з перших в області справилися з обмолотом ранніх зернових. Однак є райони, де показники урожайності вищі, ніж у нас.
Але і Бершадщина впевнено заявляє про себе. Якщо торік по урожайності ми були на десятому місці в області, то по валовому їх намолоту – на другому. У цому році наші хлібороби по валу зернових вийшли на лідируючі позиції.
– Незабаром знову розпочнеться посівна, а строки посіву озимого ріпаку вже настали. Який приціл тут на майбутнє? Чи прогнозуються якісь зміни?
– Оскільки з 1 серпня згідно з Постановою Кабінету Міністрів України необхідно дотримуватися науково-обгрунтованих сівозмін, то вже відтепер можна сказати, що площі під озимим ріпаком буде зменшено до рекомендованих нормативів. А от під зерновими культурами вони можуть навіть розширитися.
– А чи не залишиться в такому випадку знову поза увагою буряківництво, яке нібито вже взялися відроджувати?
– Незабаром, після деякої перерви, у районі знову розпочнуться бурякові жнива. Позитивним моментом у даному випадку є те, що у нашому районі зареєстровано ТОВ «Бершадьцукор», і ним навіть надано виробникам цукросировини близько мільйона гривень авансу. Отже, є підстави сподіватися, що співпраця буряководів з переробниками таки відроджується. Але не варто забувати і про об’єктивні причини, через які наші буряководи відмовилися бути їхніми партнерами. Тільки за два останніх роки переробники заборгували їм більше півтора мільйона гривень. А кому охота працювати собі на збиток? Тим більше є культури, навіть з переліку нетрадиційних для нашої зони, які теж дають непоганий прибуток – як от льон, гірчиця. Але надалі все залежатиме від попиту на них, від ситуації на світовому ринку взагалі.