Існує два порядки сплати аліментів: добровільний і примусовий. Під добровільним порядком розуміється надання утриманню тому члену сім’ї, який його потребує без використання примусу, а саме згідно ст. 187 Сімейного кодексу України, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана. Другим видом надання добровільного утримання є укладення договору.
Такий порядок передбачений у ст. 189 СК України, тобто батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Такий договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Також той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.
Наступний порядок стягнення аліментів – примусовий, реалізується шляхом пред’явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника. Варто наголосити, що до виконання приймаються лише оригінали виконавчих документів на підставі письмової заяви стягувача. Зазначений порядок регулюється Законом України „Про виконавче провадження” та передбачає вчинення ряду заходів для стягнення коштів: звернення стягнення на заробіток (дохід) та майно, наявне у приватній власності боржника.
За несплату аліментів чинним законодавством передбачено кримінальну відповідальність, зокрема ст. 164 Кримінального кодексу України, яка говорить про те, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно
складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів.