Зазвичай сторони виконавчого провадження (боржник і стягувач) самостійно реалізують свої права, надані їм Законом України “Про виконавче провадження”. Проте, деякі життєві обставини можуть чинити перешкоди для такої безпосередньої участі громадянина чи юридичної особи у виконавчому провадженні (відсутність дієздатності, юридична необізнаність, хвороба, тощо) і викликати необхідність звернутися до інституту представництва.
Закон України “Про виконавче провадження” визначає загальні правила представництва сторін у виконавчому провадженні. Так, Закон дозволяє сторонам реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. При цьому особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник зобов’язаний вчинити певні дії особисто.
Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їх законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності.
Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення, має бути також посвідчена нотаріально. Деякі довіреності, посвідчені певними посадовими особами, прирівнюються до довіреностей, посвідчених нотаріально.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, з прикладенням печатки цієї юридичної особи. Представник юридичної особи, яку він представляє, відповідно до довіреності вчиняє всі процесуальні дії, які має право вчиняти така особа. Дані про обмеження представника юридичної особи можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності, особою, яка її видала; відмови представників від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, або якій вона видана, оголошення померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження в дієздатності. Особа, яка видала довіреність може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Про скасування довіреності довіритель повинен негайно сповістити представника, відділ державної виконавчої служби, для представництва в якому видана довіреність.
Повноваження адвоката, як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноваженні законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій, як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.
Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників (ними можуть бути батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Повноваження таких представників повинні бути посвідченні такими документами: батьків - свідоцтвом про народження дитини; опікунів, піклувальників чи управителя спадкового майна — відповідним рішенням про їх призначення.
Законом України “Про виконавче провадження” визначено коло осіб, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні (ст.17 Закону ”Про виконавче провадження”). Такими представниками не можуть бути:
- особи, які не мають повної цивільної дієздатності;
- судді слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які проводять оперативно - розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності — суб’єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці, помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноваженні особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;
- інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.
Державний виконавець Шевчук В.В.