Андрій обсадив кручу деревами, а джерело яке було з-під кручі, упорядкував так , видовбав з дуба жолоб довжиною 3,5метрів і встановив так, щоб вода збігала по жолобу. В місці падіння води встановив велику кам'яну плиту з островом посередині. Вода про¬бігала через отвір і дальше струмочком збігала до Південного Бугу.
Незабаром місце навколо джерела стало дуже мальовничим. Тут часто зупинялись подорожні, любили це місце і односельчани.
Пройшли роки, закінчилася громадянська війна, почалася колективізація. Іванчука Андрія, як «злісного ворога» і куркуля вислали до Сибіру і до рідного села вже не повертався.
Дерева в урочищі вирубали, незабаром обвалом з кручі було засипано й джерело. Вода самотужки пробивалася на поверхню.
В роки Великої Вітчизняної війни і урочище , і джерело перебувало у занедбаному стані.
Та ось настав довгожданий День Перемоги. Повернувся в село з війни і син Андрія Макар. І от в 1945 році Макар заходився впорядковувати таке дороге і гарне місце. Допомогли й сусіди. Ожило джерело новим життям, навколо виросли нові дерева, місцевість знову набрало казкового вигляду. Вдячні сумівчани назвали джерело Макаровим. Сюди знову повернулися люди. Часто почали лунати пісні косарів , щороку колгоспники святкували обжинки.
В 1987 році колгосп ім. Ілліча с. Сумівки збудував цех мінеральної води, і вода з Макарового джерела розтеклася по всій Україні.
Макарове джерело
Природа нас завжди чарує,
Всім нам скарби свої дарує.
В Сумівці теж місцина є,
Де джерело цілюще б’є.
Того не знаю я коли,
Джерельце Макаровим нарекли.
Береться джерело з великої десь кручі,
Має воно властивості могучі,
Бо поїть всіх людей чудовою водою,
Накрите звідусіль красунею-вербою.
До джерела щоденно люди йдуть,
Водичку цю додому всі несуть,
І кожен з них надію в серці має,
Що ця вода здоров’я повертає.
Я теж до джерельця пройдусь,
Водички свіжої нап’юсь,
Кругом уважно подивлюсь,
Святій природі поклонюсь,
І Богу я подякую за це
Цілюще Макарове джерельце.
Приїдь і ти в наше село,
Відвідай Макарове джерело,
Води із нього ти нап’єшся,
Сили нової наберешся,
І залюбуєшся селом,
З його цілющим Макаровим джерелом.
В. Я. Царюк