Розпочинала, як і належало справжній господині, з благоустрою території села і навіть чимало вдалося зробити. Її девізом завжди було не вичікування на чиюсь допомогу, а робити хоча б те, що можна зробити. В результаті вже за її головування і в самій сільській раді наведено порядок, і підсипано до чотирьохсот метрів дороги у найвіддаленішому кутку села. Дещо зроблено в плані благоустрою ще на двох вулицях. А от на капітальний їх ремонт у центрі потрібні вже великі кошти, яких, на жаль, в даний час немає.
Певною мірою заздрила колегам, яким вдалося організувати комунальні підприємства. Їй же, щоб у пору прогорнути сніг, довелося заздалегідь про це домовлятися з таким підприємством у Флорино. Але скористатися його послугами, що додає честі місцевим сільгосп формуванням, так і не довелося, бо саме вони, скооперувавшись, допомогли технікою.
Хоч значну частину матеріалів закуплено, ніяк поки що не вдається вирішити проблему з освітленням вулиць. Деяку допомогу в цьому плані надали Бершадські електромережі та жителі села не можуть вже дочекатися, коли вирішення даної проблеми буде доведено до кінця.
Вихід із ситуації вона вбачає і в участі в конкурсах. Щоправда, за її словами, цікавляться і представники базових сільгоспформувань скільки і на що саме потрібно коштів для громади.
По-особливому вона, голова села, реагує і на критику на свою адресу. За її словами, критика, якщо вона справедлива, повинна тільки служити рушійною силою, яка допомагає зрушити ту чи іншу проблему з місця. А от конфлікти, які виникають між молоддю, тільки насторожують дану громаду.
Причому, до двох третин молодих людей приїжджають на танці з сусідніх сіл, і саме вони не знаходять часто спільної мови з місцевими.
Найперше, звичайно, дається взнаки у даній ситуації, як та чи інша дитина виховувалася в сім’ї.
Але вихід Катерина Василівна вбачав ще і в тому, щоб якнайшвидше почати організовувати дискотеки все-таки в будинку культури. А ще мріє, щоб дільничний уповноважений, з яким у таких випадках доводиться співпрацювати, жив у їхньому селі і був готовим будь-якої миті втрутитися в наведення порядку.
Характерною її рисою є наполегливість – як наміриться щось зробити, то вже не відступить.
Розчаровується лише за умови, коли щось не вдається. Але на виручку тоді приходять депутати, громадськість. При цьому вона згадала Павла Барабаша, Петра Олійника, називала й інші прізвища тих, хто не відмовив, коли зверталася по допомогу. Що правда, вистачає в селі ще і людей, які тільки розказують, що і як треба робити, а самі залишаються осторонь від усього. Такі ніби не розуміють, що одна людина в селі взагалі була б неспроможна ні на що. Але тих, хто допомагає, теж не бракує. При цьому вона завдячувала ще і Віктору Мураховському, Володимиру Недайборщу, Олексію Березовському, які постійно виручають громаду.
Але чимало все-таки залежить, за її словами, і від сільського голови, адже життя продовжується і його хтось повинен рухати вперед. При цьому вона подякувала за підтримку і взаєморозуміння, витримку, ще й своїй сім’ї. Адже її посада така, що вона постійно ніби на передовій.
Надає впевненості, що й надалі у яланецькій громаді буде все гаразд і те, що кількість населення в останні роки ще утримується на межі двох тисяч і більше. Адже купують саме в Яланці по 5-6 хатів щороку.
А ще, на думку Катерини Василівни, вона, як сільський голова, повинна постійно пам’ятати, що її на дану посаду обирали люди, тож потрібно виправдовувати їх довір’я.
вранці -2…-4° 
