Громадські кореспонденти районки

Причому справа ця абсолютно безкорислива, бо якщо в попередні роки редакція надсилала хоч сякі-такі гонорари, то нині нема навіть і цих символічних винагород. Та завжди найкращою оплатою їхніх творчих зусиль є публікації матеріалів на шпальтах газети, висока оцінка їх читачами. За більш, ніж тридцять років роботи в пресі мені практично щодня доводилося спілкуватися з позаштатними авторами. Спільна робота над словом допомагала і нам творчо зростати, і громадським активістам досягати успіхів у їхній діяльності.
Пригадаю прізвища, які вперше з’явилися на шпальтах нашого видання у довоєнний і післявоєнний час, – Петро І в а н о в и ч Швець (багато років працював у штаті районної та обласної газет і до кінця життя не поривав з газетою, редагував устянську багатотиражку, писав матеріали для районки), Михайло Лукич Лондкевич з П’ятківки, Мефодій Амосович Горбачевський з Яланця, Семен Захарович Голуб з Кидрасівки, Йо сип Денисович Тодоренко з Осіївки та багато інших. Ще й досі залишаються актуальними публіцистичні статті Владислава Людвіговича Пашковського з Флорино. Органічно поєднував написання матеріалів із захопленням фотосправою Анатолій Степанович Бондаренко з Бершаді. Зовсім недавно пішов із життя Василь Петрович Деркач з Кидрасівки. А Олександр Леонтійович Андрієвський, який два рази очолював редакцію – до і після війни, вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, теж редагував багатотиражні газети, дописував до районної. Звичайно, всіх робсількорів практично неможливо назвати. Та їхні прізвища навічно зафіксовані у підшивках газети.
У переддень професійного свята не можемо не згадати наступні покоління громадських кореспондентів, які, попри поважний вік, залишаються активними і в житті, і в творчості, відчуваючи свою особисту причетність до всього, що відбувається в житті району, не проходять мимо того, що заважає поступу вперед. Старійшина сількорівського руху Мойсей Павлович Похила з П’ятківки не старіє душею і серцем, сподіваємося, що своє 80річчя у вересні нинішнього року зустріне у здоров’ї і творчій активності. Цілком можливо, що до першої книги, авторами якої є він та його брат Прокіп Павлович (до речі, обидва – члени Національної спілки журналістів України) додасться нова.
Коли б зібрати всі матеріали, написані і надруковані в газетах Юлією Харитонівною Пензюр з Бершаді, і систематизувати, то теж вийшов би солідний том статей – цікавих, актуальних, майстерно написаних. А головне – створених небайдужою людиною.
У творчому доробку бершадця Юрія Леонтійовича Цінчика, який починав трудову біографію робітником на цукрозаводі, теж не один десяток публікацій у різних виданнях, в тому числі й центральних. А найкращі зібрані в книзі «Слід на землі».
Завжди в творчому неспокої давній друг газети, невтомний громадський кореспондент і поетеса Тетяна Наркисівна Кучанська з Бершаді. На крилах любові прилетіла до читачів її друга книга з однойменною назвою – крім поезій, тут ще й надзвичайно цікаві розповіді про людей, про рідний край. Та авторка не дає просохнути своєму перу – постійно передає для газети нові матеріали. Можливо, і на третю книгу збереться?
Завжди прихильно зустрічають читачі публікації учительки-пенсіонерки Галини Мефодіївни Невеличко – людини, палко закоханої в рідну Баланівку.
Багато років не пориває з газетою учасник підпільного руху з Джулинки Іван Васильович Закревський.
В останні роки значно активнішим стало перо Миколи Сергійовича Рудика з Михайлівки. Здається, що він навіть думає віршами, яких вже назбиралося на цілу книгу «Мелодії душі», що недавно побачила світ. Крім того, пише цікаві матеріали про людей.
Час від часу надсилають свої кореспонденції до газети учителі Олександра Тимофіївна Коваль з Берізок-Бершадських, Світлана Іванівна Ковальська з Бершаді, Вікторія Яківна Гончар з Шляхової та інші. А директор м і с ь к о ї школи № 1 Григорій Олексійович Пог о н ч и к вдало поєднує педагогічну діяльність із краєзнавчою та журналістською.
Радує, що протягом останніх років найактивніших громадських кореспонд е н т і в прийнято до лав Національної с п і л к и журналістів України. Буквально днями наші ряди поповнив Микола Сергійович Рудик.
Готуються до друку нові книги.
Позаштатний актив не обмежується названими прізвищами. Авторів у газети значно більше, просто фізично неможливо усіх назвати. Хотілося б, щоб активнішими були молоді люди, особливо ті, хто мріє стати журналістом. Прикладом їм може стати Ірина Маліцька з Осіївки.
Специфіка газетної роботи така, що в ній не може бути жодної перерви. Що б там не було, а газета повинна вийти у строк. І в тому, що цей літопис часу ніколи не закінчується, величезна заслуга людей, яких ми гордо називаємо громадськими кореспондентами. Спасибі ж вам за ваше щире і доброзичливе слово!
Федір ШЕВЧУК, голова первинної організації Спілки журналістів України при газеті «Бершадський край».