На черговій зустрічі з ініціативною групою, яка відбулася минулого понеділка, сільський голова Іван Пустовіт сказав: – Ми робимо все, щоб Красносілка була центром об’єднаної громади, але нам зауважують, що перед тим, як на таке претендувати, треба навести порядок у своєму селі.
На цій зустрічі йшлося про те, що перед жителями села мали нібито вже звітувати громадські екологічні інспектори з Ладижина про те, що вони зробили для вирішення місцевої «вапняної» проблеми.
– Чи не здається вам, – запитав Іван Якович, – що у Красносілку можуть їхати аж із Ладижина, де екологічна ситуація серйозніша у рази, тільки заради того, щоб у процесі адміністративної реформи зробити з Бершаді велике село, і тоді районним центром може стати їхній Ладижин?
Я ж поступово переконувався, що проблема у Красносілці з негативним впливом випалювання вапна все-таки може бути. Люди скаржилися на погіршення самопочуття, здоров’я дітей.
Сільський голова оприлюднив результати зустрічі 9 червня органів місцевого самоврядування та депутатів села з ініціативною групою жителів. Участь у тому зібранні взяли представники райдержадміністрації, поліції, керівники місцевого цукрозаводу. Директор ТОВ «Краснотрейд» Володимир Бутук пояснив тоді, що цукровий завод щороку сплачує до сільського бюджету півмільйона гривень. Було дано відповіді на запитання.
Щодо хімічних викидів у атмосферу при випалюванні вапна, то Іван Якович запропонував тоді провести незалежне дослідження повітря на вміст шкідливих речовин під час роботи підприємства.
Кошти на це дав згоду виділити керівник ПП «Антип» Андрій Федаш.
Начальник слідчого відділу поліції Сергій Лещенко повідомив, що до прокуратури надійшло звернення щодо рівня забрудненості навколишнього повітря. Документ внесений у єдиний реєстр досудових розслідувань, проводиться слідство, результати якого будуть оголошені.
Представники поліції наголосили тоді на тому, що при проведенні акцій протесту їхні організатори та учасники повинні дотримуватися вимог законодавства.
Сільський голова запропонував дочекатися результатів слідства та експертизи повітря, щоб можна було робити якісь висновки. А щодо акцій протесту, то, на його думку, вони не створюють позитивного іміджу громаді.
Здавалося б, Південний Буг, чисте повітря, родючі чорноземи – тільки жити. Тим більше, вапно випалювали тут завжди, коли працював цукровий завод, і ніхто на те не скаржився. Та, зважаючи на те, що йшлося про здоров’я людей, дітей, по завершенню зустрічі з представниками громади вирішив і собі провести невелике розслідування. І чим більше спілкувався з людьми, тим більше додавалося аргументів, що нарікання на це виробництво небезпідставні.
Наприклад, вапно випалюється тепер вже по-іншому, ніж тоді, коли працював цукровий завод.
Завітавши у дитячий садок і школу, які зовсім поруч із цим заводом, перших, кого зустрів, запитував, чи справді така проблема існує у їхньому селі? Якщо узагальнити відповіді, вона є, та ще й чимала.
Особливо для тих, хто живе недалеко від цього виробництва. Перед батьками дітей, які запитують про це учителів, вихователів, гріхом було б кривити душею. Подібними були відповіді і в інших місцях поблизу цукрозаводу. Дивувало лише те, що більшість, особливо з тих, хто займає певну посаду, просили не називати їхніх прізвищ. І це за умови, коли йдеться про їхнє здоров’я.
Під час зустрічі у понеділок було зачитане звернення ініціативної групи до Генеральної прокуратури. Хоч, здається, не всі із пунктів перевірені, жителі села попередили, що з 1 вересня діти не підуть в школу, якщо нічого не зміниться.
Висновки, звичайно, за експертами.
Втім, чи варті оті півмільйона гривень до бюджету села дискомфорту та шкоди від випалювання вапна?
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
