Світлана ШУЛЬЦ: «У нас є з кого брати приклад»

Це дало також можливість підняти рівень заробітної плати. Якщо спочатку року вона становила тисячу гривень на одного працюючого, то тепер – 1213. У порівнянні з минулим роком, це більше на 35 відсотків, хоч середньообласний показник становить 30 відсотків. І це для нас є показовим, бо у попередні роки ніяк немогли його догнати в аграрному секторі.
Якщо аналізувати показники урожайності по основних культурах, то озима пшениця видала по 42,3, кукурудза – по 58,5 центнера з гектара. В розрізі господарств, яких у нас в організованому секторі 31, досить успішно спрацювали птахокомбінат «Бершадський», ЗАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «Устя», «Світанок-Агросвіт». З непоганими показниками вийшли ТОВ «Удич» с.М’якоходу, ПСП «Промінь» с. Дяківки, СТОВ «Лан» с. Маньківки, ТОВ «Агрофірма «Джулинка». Як тут не пишатися, коли у районі є з кого брати приклад. Якщо ж дивитися у розрізі господарств, то урожайність зернових у ЗАТ «Зернопродукт МХП» майже 72 центнери з гектара, що відповідає світовим стандартам, кукурудзи – 85. По качанистій непогані показники у ФГ «Новосулківське», ТОВ «Агро» (Флорино), ПСП «Промінь», ТОВ «Чарівна нива». Досягнуто їх, насамперед, за рахунок новітніх технологій, світових підходів до виробництва. На справжню шану і повагу заслуговують насамперед ті, у виробничому потенціалі яких і рослинництво, і тваринництво.
Таким, звичайно, важче, але ми все-таки орієнтуємо керівників, щоб не скорочували тваринницьку галузь, бо економіка в аграрному секторі через багато причин і без того не надто стабільна, а тваринництво дає роботу людям і обігові кошти господарству.
Хоч тваринництво ще залишається болючим питанням, є господарства, які успішно працюють у цій галузі.
Це ЗАТ «Зернопродукт МХП», сільгосптовариства сіл Шляхової, Дяківки, Джулинки, Усті, Осіївки. Відповідних результатів вони домагаються лише завдяки професійному підходу до її ведення. Навіть молочна галузь, завдяки вмілому підходу до організації її роботи, має 26 відсотків рентабельності. Зокрема, завдяки таким керівникам як М.Ф. Хливнюк, П.Г. Марущак, Ю.М. Шульц, В.В. Довгополюк, Л.Т. Глушко.
Так, поголів'я корів покищо зменшилося. Але були на те і об'єктивні причини. Але шкода,що у нас є господарства, яким ми, не ввівши інвестора, щоб зберегти кадровий потенціал Бершадщини, надали можливість господарювати самим. А вони не виправдали довір'я і пішли легшим шляхом, забезпечивши рентабельність за рахунок скорочення поголів'я худоби. Такі не дбали про повноцінність господарств. Це і в Серединці, і Теофилівці, і Красносілці, і Березівці, і Тернівці. Щоправда, у два останніх інвестор все ж увійшов. Надалі ж ми обиратимемо тільки такого інвестора, який займався б і тваринництвом, щоб район і надалі міг бути лідером у цій галузі. Там, де скоротили поголів'я, в умовах кризи вже не зможуть наздогнати втрачене. І звинувачувати в тому,що сталося, справедливо хіба що самих себе.
Добре працювали і застабілізували ситуацію у Маньківці, де також вона була критична із захворюваністю худоби. Нащастя, у районі немає вже жодного господарства на карантині, які б ми називали неблагополучними. А це відкриває можливості для старту вперед.
Кожному сільгоспформуванню навіть було поставлено завдання щодо розвитку тваринництва, визначено терміни, коли відзвітувати.Щоб орієнтуватися, під якого саме інвестора працювати з початку року. А залучатимуться тільки ті, які вкладатимуть кошти у розвиток тваринництва, як це у свій час було зроблено у ЗАТ «Зернопродукт МХП».
Хоч в цілому ситуація у цій галузі у районі непогана, вона вже не може влаштовувати – у нас є можливості, щоб іти далі.
На продуктивності поголів’я вже не зупинятимусь, але у переддень свята все ж відзначу, що птахокомбінатом «Бершадський» вже вироблено 11135 тонн м'яса, прекрасні результати тут і в рослинництві. Досягнення цього колективу теж на рівні світових тенденцій.
Вціломужприємно відзначити,що всі 31 господарство у нас прибуткові.Навіть криза і несприятлива цінова політика не стали нікому на заваді, і жодне не збанкрутувало.Від реалізації продукції ми очікуємо коштів на рівні 59 мільйонів 416 тисяч гривень, при рентабельності 16,8 відсотка. У розрізі господарств убагатьохрентабельність перевищує 50 відсотків. У ЗАТ «Зернопродукт МХП», наприклад, – 56,9.Є, звичайно, і вищі, але там, де немає тваринництва – у Красносілці – 127,9, Чернятці – 88,6 відсотка.
Таким чином, аналітика наглядно показує, що в нинішніх умовах економіка все ж накладає свій відбиток, і владі дуже важко управляти цими процесами в ручному режимі.
Жоден з керівників, як би влада його не переконувала, не захоче працювати собі на збиток. Шкода, що держава не робить поки що серйозних акцентів на підтримці тваринництва.
І все ж, якщо враховувати усі плюси і мінуси, ситуація в аграрному секторі району досить пристойна. У розрахунковому варіанті господарства мають 42 мільйони гривень чистого прибутку. А це запорука того, що люди будуть із зарплатою, а бюджет – з податками.
Із 203 тисяч тонн зібраного зерна біля 30 відсотків буде використано на утримання тваринництва і в реалізацію воно піде вже з продукцією цієї галузі.
Жаль, звичайно, що у цьому році з 15 державних програм у сільському господарстві працювали тільки три, по яких сільгоспформування отримали гроші. За великовагову худобу – 86,5 тис. грн., за приріст поголів'я корів – 156 тисяч гривень, і 3,8 тис. гривень повернуто заборгованості за застраховані посіви.
Хотілось би, щоб запрацювали усі інші державні програми по стимулюванню сільськогосподарського виробництва.
У читачів може виникнути закономірне запитання. Якщо у нас настільки непогані показники, то ми іжити повинні краще? В той же час проблем у селах покищо вистачає.
Так, вони є, і ми про них знаємо. Але як приглянутися, то вони в основному соціального характеру і переважно не залежать безпосередньо від керівника агроформування, а більше від влади, держави. На жаль, на сьогодні робиться ще мало, щоб підняти соціальні стандарти на селі. Однією тільки заробітною платою, скинувши все на сільськогосподарське формування, їх вже не вирішити. Це за радянських часів розвиток інфраструктури і підняття соціальних стандартів здійснювалося через колгоспи, які були тоді власністю держави.
А щоб жити краще, ми повинні стимулювати і організовані господарства, і людей вже через інші державні програми розвитку цих стандартів. Аж тоді село буде у нормальному балансі.
Тож у переддень професійного свята хочу подякувати всім учасникам дуже складного агровиробничого процесу, від механізаторів і доярок, до керівників господарств за їх величезну працю.
На слова подяки заслуговують і науковці, з якими підтримуємо зв'язки,фахівці управління агропромислового розвитку, які утримують на контролі всі виробничі процеси. А ще хочу побажати, щоб наступний рік для всіх нас був ще кращим, щоб усі ми отримували задоволення від участі у такому складному виробництві і були впевненими у завтрашньому дні.