- Одним із факторів стала торішня осіння посуха, - почав розмову Р.Шинкаренко. – Тоді посіви озимих культур або зовсім не зійшли, або зійшли, та вкрай погано. Деякі не витримали випробування наступними зимовими морозами. Як наслідок – приблизно чверть посівів сьогодні перебувають не в ліпшому стані.
Ще восени уряд оцінив ситуацію як тривожну. Це й змусило його, та й парламент також звернути особливу увагу на агрострахування. Тож поява закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» не стала випадковістю.
Субсидоване агрострахування, яке відроджує цей закон, робить витрати державного бюджету на покриття сільськогосподарських ризиків передбачуваними. Та це ще не все. Фактичні виплати з відшкодування збитків, яких зазнали аграрії, змушені брати на себе приватні страхові компанії. У цьому процесі (зауважу – дуже високовартісному) держава фінансово не бере участі.
Субсидоване агрострахування – це досить ефективна програма. Вона належним чином уже зарекомендувала себе в інших країнах. Але для того, аби надавати якісну підтримку агрострахуванню, зазвичай, у світовій практиці використовуються стандартні страхові продукти. Вони надають однакові умови для всіх аграріїв, які хочуть застрахувати свої посіви. Стандартні страхові продукти також змушують діяти за однаковими правилами і страхові компанії. А це означає, що їхні дії стають передбачуваними. Як видно, всіма цими перевагами вирішила скористатися й Україна.
- Чи означає це, що Україна вже стала на шлях впровадження якісного агрострахування?
- Про це ще рано говорити. Бо зараз у нас є лише закон, а він, як відомо, має обрости великою кількістю нормативних та регламентних документів. І оскільки закон є рамковим, то всі особливості програми, про яку ми зараз говоримо, мають бути прописані у цих документах.
Передбачається, що закон запрацює з 1 липня. Питання в тому, чи встигнуть до визначеного терміну Міністерство аграрної політики і продовольства та Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, підготувати всі необхідні документи? Тому скажу таким чином – до якісного агрострахування Україна зробила перший крок. Але вже добре те, що вона його зробила.
- Які переваги отримують користувачі стандартних страхових продуктів і ті страхові компанії, які їх пропонують?
- Тут слід відзначити кілька позитивних факторів. Перший – можна відійти від об’ємних договорів. Сьогодні на страховому ринку таких ще чимало. Сільгоспвиробники мають не так багато вільного часу, аби повністю віддавати його на ретельне вивчення подібних документів.
У деяких чинних договорах страхування «зашито» такі тонкощі, в яких не кожен юрист здатен розібратися. А що вже казати про аграріїв! Вони вміють вирощувати врожай, але не працювати з такими важливими документами.
При використанні стандартних страхових продуктів застосовуються і стандартні умови договору. А це означає, що з’являється можливість видавати аграріям лише один поліс. У ньому будуть прописані основні технічні моменти, тобто, що, де і за якими параметрами застраховано, яка встановлена ставка премії, скільки треба сплатити за послугу страхування…
Як наслідок, стандартні страхові продукти спрощують процес агрострахування, роблять його доступнішим для користувачів. Одночасно спрощуються відносини між страховиками та сільгоспвиробниками, що багато важить для появи довіри один до одного.
- Стандартні страхові продукти будуть обов’язковими для субсидованого агрострахування?
- Зазвичай, страховики та перестраховики хочуть залишити собі простір для творчості. Це робиться задля того, аби можна було задовольнити специфічні потреби тих чи інших клієнтів. Наприклад, дрібних фермерів чи сільгосппідприємств, які обробляють великі площі.
Але коли задіюється програма субсидування, завжди використовуються лише стандартні страхові продукти. Інакше державному органу, що відповідає за цю програму, буде вкрай важко її адмініструвати. Йому також буде важко зрозуміти, за якими ставками премії страхувалися ті чи інші культури. Тим паче, що ставки премій відрізняються за регіонами. В результаті, успішність програми опиниться під дуже великим питанням.
Тому в усьому світі для таких програм рекомендується використовувати єдині стандартні умови страхування. Вони також потрібні для того, щоб страховики могли надавати якісні послуги і щоб аграрії на повну міру могли ними скористатися.
- В Україні розробкою стандартних страхових продуктів займається лише Проект IFC. Як давно ви стали до цієї роботи, і наскільки вона виявилася запитаною страховиками та сільгоспвиробниками?
- Робота над стандартними страховими продуктами розпочалася ще 2008 року. До сьогодні розроблені 9 стандартних страхових продуктів для цілого ряду сільгоспкультур – для озимих та ярих зернових культур, для озимого ріпаку, для кукурудзи, соняшника та цукрового буряку. Всі вони є стратегічними як для сільгосппідприємств (це – бюджетоутворюючі культури), так і для держави в цілому, оскільки забезпечують їй продовольчу безпеку та можливість поставок на зовнішні ринки. А експортна виручка, як відомо, є суттєвою статтею поповнення державного бюджету.
За останні два роки за стандартними страховими продуктами було укладено понад 300 договорів страхування, застраховано приблизно 400 тис. гектарів. В основному страхувалися озима пшениця, озимий ячмінь та соняшник. Можливо, комусь цей показник видасться не надто істотним, та слід врахувати, що в цей час в Україні не було субсидованого агрострахування. Тепер, коли воно запускається в роботу, ми очікуємо, що попит на стандартні страхові продукти суттєво зросте.
- Цього року ваш Проект запустив у роботу новий страховий продукт, що стосується цукрового буряку. Чим він може привернути увагу буряківників?
- По-перше, ми відмовилися від франшизи. Як альтернативу пропонуємо використати покриття. А це означає, що сільгоспвиробник вже під час укладання договору страхування може точно знати, яку суму відшкодування він отримає в разі загибелі чи окремого поля, чи всього масиву культури. Це дуже важливо, бо при використанні франшизи не завжди вдається точно розпланувати той обсяг допомоги, який можна отримати від страховика у випадку настання несприятливої ризикової погодної події.
З іншого боку, даний продукт передбачає три фази виплати відшкодування. Вони дозволяють компенсувати витрати, яких сільгоспвиробник зазнає на тому чи іншому виробничому етапі. Це дає можливість йому швидше ухвалювати рішення про те, що робити з посівами, які сильно потерпіли.
- Скільки часу та зусиль вимагає розробка одного стандартного страхового продукту?
- Розробка одного стандартного страхового продукту займає, мінімум, три місяці. Хоча складні продукти доводиться постійно тестувати, вносити до них зміни. Наприклад, стандартні продукти, що призначалися для страхування озимих культур не весь цикл виробництва, допрацьовувалися та видозмінювалися протягом трьох років.
При розробці стандартних страхових продуктів використовується великий масив статистичних даних. Для того, щоб обробити його, доводиться витрачати чимало зусиль і часу.
Ми часто зустрічаємося з аграріями, із страховиками та перестраховиками. Наше завдання – створити такі продукти, які б задовольняли їх усіх.
Скільки коштує розробка кожного продукту? Я ніколи не займався такою бухгалтерією. Одне можу сказати – у США та Канаді сума витрат на розробку одного стандартного страхового продукту може коливатися від 50 тис. до 3 млн. доларів.
- Терміни роботи кожного технічного проекту чітко визначені. Що ви робитимете із стандартними страховими продуктами, які запропонували вітчизняному страховому ринку, після того, як ваша робота завершиться?
- Всі документи щодо стандартних страхових продуктів є публічними. Ми їх уже передали як страховим компаніям, так і сільгоспвиробникам. Для цього провели чимало інформаційних заходів. Зокрема, недавно завершили чергову інформаційну кампанію. Вона охопила 14 регіонів. Її учасниками стали понад 1 тис. чоловік. Як правило, це були представники обласних та районних управлінь агропромислового розвитку, банківського сектору, страхового та аграрного ринків, незалежні експерти.
Всі необхідні документи, що стосуються стандартних страхових продуктів, можна знайти на Веб-сайті нашого Проекту. Відповідні документи ми передали до Міністерства аграрної політики і продовольства та до Нацкомфінпослуг.
6 страхових компаній вже використовують наші продукти. Ще близько 10 компаній видозмінили свої чинні продукти з урахуванням наших напрацювань. Зокрема, це стосується процедур з андеррайтингу, принципів врегулювання збитків.
Ми сподіваємося, що наша робота поліпшить якість та ефективність страхових послуг.
Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для bershad.ua
вранці -2…-4° 
