Сьогодні хотілося б назвати тих, хто ознаменував початок тисячоліття виходом власних книг, до того ж, досить серйозних і вагомих. Найбільше книг із власними творами (шість!) видав Анатолій Мельник з Бершаді, який до виходу на пенсію сорок років відпрацював будівельником.
Жителі району схвально сприйняли книги заслужених журналістів України Федора Шевчукаі Петра Маніленка – на їхньому рахунку по кілька видань краєзнавчої тематики. Книгу про рідне село П’ятківку написали брати Мойсей і Прокіп Похили. А наприкінці минулого року ми були вражені появою на світ об’ємної, гарно ілюстрованої монографії про Баланівку вчительки Галини Невеличко і її колишнього учня, а нині директора міської школи №1 Григорія Погончика.
2010-й ознаменувався і появою книги колишнього власкора газети «Вінниччина»Анатолія Фартушняка, який і зараз не припиняє журналістської діяльності.
Надзвичайно теплі відгуки лунають від шанувальників творчості Тетяни Кучанської, яка є автором двох книг. Гарні враження справила на мене і книга жителя Михайлівки Миколи Рудика, який свого часу чимало років очолював сільську раду. Доводилося чути відгуки деяких читачів, які вважають, що окремі його вірші заслуговують, аби їх поклали на музику.
Ми захоплюємося і поезіями Василя Корнелюка з Баланівки, колишнього вчителя, який багато років через важкі травми прикутий до інвалідного візка. Як добре, що і його книга вийшла і знаходить своїх читачів.
А про творчість Василя Думанського із Серединки знають в усьому світі. У червні виповниться п’ятнадцять років з дня його смерті. Та слово цього мужнього і талановитого письменника живе і світить людям.
Своїми оригінальними виданнями порадувала земляків завідувачка бібліотеки з Лісничого Лідія Зарічанська, авторка багатьох віршів і пісень, які виконуються не лише місцевими колективами.
У книгах краєзнавчої тематики відображені історичні події, згадуються сотні імен земляків. А відтак усі вони друкованим словом вписані в історію рідного краю. Поетичні ж твори цінні тим, що оспівують людські почуття – доброту, любов, вірність, кохання, дружбу, патріотизм, високу мораль. А як не захоплюватися майстерними описами природи рідного краю!
Думаю, що і друге десятиріччя порадує нас новими творами і книгами талановитих земляків. Написане ними має не лише пізнавальне, а й виховне значення для нинішнього і наступних поколінь.
Я радий з того, що і моя книга публіцистики та спогадів побачила світ. Її я роздарував друзям, рідним, героям розповідей (всього більше ста чоловік). Передав також у всі бібліотеки району.
Вірю, що когорта талантів Бершадщини зростатиме, і до згаданих авторів додадуться молодші, які продовжать славні традиції своїх попередників.
Юрій ЦІНЧИК, член Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені Василя Думанського, ветеран праці м. Бершадь.