На Водохреще свячена вода набуває чудодійної сили - стає цілющою.
Людина, яка її вип'є, духовно очищується. Вода зцілює хворих, оберігає помешкання від нечисті. Священик, який здійснює обряд освячення, занурює у воду хрест і тричі дихає на неї, аби зійшла Божа благодать.
Саме тому водиця не псується. Господарі кроплять нею дім, обійстя, стайні, додають її у коров'яче пійло, кроплять нею поле, аби був добрий врожай.
Напередодні Водохреща святкують "Голодну кутю", або другий Святий вечір. Увесь цей день вірні постять. Сідають вечеряти, коли засяє перша зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився". Зранку ідуть до церкви святити воду.
За давньою традицією, в Україні церемонія освячення води відбувалася просто неба - на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордану з льоду вирубували великий хрест ("Йордан") і ставили поруч з ополонкою. Його встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого він ставав червоним. Хрест прикрашали барвінком та гілками сосни. Вважалося, хто на Водохреще скупається в ополонці, весь рік буде щасливим.
Щороку у Бершадському районі кількість бажаючих купатися в ополонках збільшується, адже враження після купання неперевершені. О 19 січня 6 годині ранку священнослужителем церкви Вознесіння Господнього о. Леонідом Лашкуном проведено освячення води в річці Дохні у районі міського парку, де ще звечора був вирізаний хрест. Всі бажаючі мали змогу окунутись в освячену воду. Також купались бажаючі у Кидрасівці, Красносілці, Джулинці та інших селах району. Всього декілька десятків чоловік.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизну, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Загалом до цього дня протягом всіх свят вони не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. Два тижні після Йордану також не прали у водоймах, бо вважалося, уся вода там свячена.
вранці -2…-4° 
