Пам'ятати про минуле, дбати про майбутнє

– В історії України, – виступаючи на мітингу з нагоди відкриття пам’ятного знака жертвам Голодомору, наголосив Флоринський сільський голова В.І. Нікітчук, – окрім героїчних, є й трагічні сторінки. Голодомор 19321933 років – одна з них.
Свідок тих подій М.О. Гоцуляк згадав свої юні, але голодні роки.
– Пам’ятаю, як ходили комсомольці, витрушували із горщиків зерно на горищі, – розповідав Микола Олексійович. – Важкі роки були.
Ми їли листя, колоски, за збирання яких суворо карали. Це був штучний голод, загинуло багато безвинних людей. У такий спосіб примушували селян до колективізації. Не дай Бог, щоб таке колись повторилось.
– Кількість жертв Голодомору в Україні перевищила її втрати в роки Другої світової війни, – підкреслив перший заступник голови райдерж - адміністрації В.М. Оркуш. – Про це свідчать розсекречені архівні дані. Нам, українцям, треба пам’ятати про цю жахливу трагедію, адже народ, який не знає своєї історії, не має права на майбутнє.
Перед односельчанами виступив і заступник голови районної ради П.А. Сугак. Він зазначив: голодомор, який стався завдяки тоталітарному режиму, – надзвичайно трагічна сторінка історії України. Напевне, немає жодної родини, яку б не зачепила ця трагедія. Петро Андрійович навів приклади із життя своїх рідних.
Встановлення пам’ятного знака – не дань моді, а вшанування пам’яті жертв Голодомору, наголошували виступаючі. Нинішньому і прийдешнім поколінням необхідно дбати про те, щоб такого більше ніколи не сталося.
Учасники мітингу вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання.
Священнослужитель отець Миколай відправив панахиду і освятив пам’ятний знак.
До речі, його збудовано за проектом сільського голови В.І. Нікітчука, з граніту.
Пам’ят ний знак виконано у формі пасхального кошика: основа – сам кошик, дуга – у вигляді арки, всередині якої – хрест, а над нею – дзвін.
Хрест виготовив підприємець В.П. Грицик. Знак збудовано на кошти громадян, які самі й брали участь у його будівництві спільно з місцевим комунальним підприємством «Обрій». Кам’яні роботи майстерно виконав муляр С.І. Лаута.
Пам’ятний знак жертвам Голодомору встановлено на кладовищі біля входу на місці масових захоронень. За ним посаджено березовий скверик. Буде ще й клумба і алея.
За пам’ятним знаком і територією доглядатимуть вихованці дитячого садка.
До речі, цього дня у Флоринському ДНЗ «Колосок» було урочисто відкрито ще одну групу. Тепер дитячу установу відвідуватимуть 120 малят, але в черзі ще понад 30 дітей, тож у перспективі відкриття нарік шостої групи.
За словами методиста райметодкабінету відділу освіти РДА М.М. Цимбалюк, в районі діють 36 дошкільнонавчальних закладів, нараховується 1790 дітей-дошкільнят, 94% малят п’ятирічного віку відвідують дитсадки. Пріоритет діяльності педколективу «Колоска» – фізкультурно-оздоровча робота, розвиток творчих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності. Дитяча установа плідно співпрацює з батьками, загальноосвітньою школою, сільським центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, амбулаторією загальної практики сімейної медицини, сільською радою. Тут створено всі умови для гармонійного розвитку дитини. Тож охочих відвідувати цей дитсадок завжди було багато.
В новій групі, де виховуватимуться діти від двох до трьох років, зроблено чудовий ремонт, замінено вікна, сантехніку. Ремонтні роботи за активного сприяння сільської ради працівники виконували власними силами, долучалися й вихователька О.П. Скалецька та її помічник О.А. Коновал. Місцевий підприємець О.А. Гончарук виготовив меблі, районна влада допомогла придбати дитячі стільці.
Освятив групу отець Миколай. В урочистому її відкритті взяли участь і виступили перший заступник голови райдержадміністрації В.М. Оркуш, заступник голови райради П.А. Сугак, начальник відділу освіти РДА Л.І. Дзюбенко, Флоринський сільський голова В.І. Нікітчук, директор школи В.І. Усатюк. А завідуюча дитсадком К.В.
Седзяло та Л.П. Головатюк від імені батьків подякували владі і спонсорам за турботу про дітей та висловили побажання, щоб в дитячому садочку завжди панували тепло, добро і радість.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.