Долю поєднав з музикою

Знаковим у житті В.Т. Шатайла було проходження практики у Війтівському сільському будинку культури, який на той час очолював М.І. Бабій.

Саме тоді Василь Тимофійович познайомився з талановитим педагогом, музикантом, великим ентузіастом І.Ф.Полярушом. Іван Федорович, який викладав фізику в школі, був чудовим гітаристом і організував у селі ансамбль, в якому грав на трубі і В.Т. Шатайло. Він і досі з теплотою згадує свого наставника і як ретельно вчився в нього. Тож зрозумілим було бажання випускника культ освітнього училища потрапити на роботу саме в це село.

Так і сталося. Василь Тимофійович деякий час попрацював у Війтівці, а потім за пропозицією парторга колгоспу «12-річчя Жовтня» І.Б. Вращука взявся за організацію ансамблю у Маньківці. Керівництво колгоспу допомогло з придбанням музичних інструментів, апаратури, а молодий, енергійний художній керівник Маньківського сільського будинку культури В.Т.Шатайло підбирав музикантів, організовував репетиції. Василь Тимофійович чудово пам’ятає перший склад ансамблю. Окрім нього, грали гітаристи Борис Кам’янчук, Володимир Полі щук, Василь Тищенко, на іоні ці – Василь Кравець та ударник Володимир Блащенко. Трубачів спочатку не було.

Перший концерт ансамблю, який ще і назви не мав, відбувся 7 листопада 1973 року. Музиканти мали шалений успіх, їхній виступ сподобався і місцевому керівництву. А потім були сотні концертів ансамблю «Явір» в Маньківці, інших селах, в районі та області.

Варто зазначити: у той час епоха вокально-інструментальних ансамблів тільки починалася. На Бершадщині було всього два таких колективи – у Війтівці і Маньківці, які виступали на всіх відповідальних концертах. І лише згодом подібні групи почали з’являтися й в інших селах.

– У 1977 році в Житомирі ми брали участь у республіканському фестивалі і стали його дипломантами, – розповідає В.Т. Шатайло. – Потім представляли Вінниччину на фестивалі «Марцішор» в Молдавії, де теж мали успіх.

Але найбільше Василю Тимофійовичу запам’яталося, як в 1981 році ансамблю присвоїли звання «народного» і вони супроводжували передовиків сільського господарства Вінниччини в чорноморському круїзі на кораблі «Адмірал Нахімов».

– То були незабутні враження, – згадує В.Т. Шатайло. – Ми давали по два концерти у кожному місті, де зупинялися, і скрізь наші виступи супроводжувались шквалом аплодисментів вдячних глядачів.

Цікаво, а яким був репертуар ансамблю у той час?

– Майже всі наші концерти, – продовжує розповідь Василь Тимофійович, – розпочиналися піснею «Ми з Поділля», були пісні про війну, патріотичні, народні, а також комсомольські, молодіжні.

Учасники ансамблю мали по кілька гарних костюмів, про що подбали тодішній голова колгоспу Б.Д. Булка та І.Б. Вращук, який для музикантів був як хресний батько.

Бажаючих грати в ансамблі було дуже багато, відбирали кращих із кращих, здібних і які мали гарні вокальні дані. Репетиції проводили у вівторок і п’ятницю, а в суботу і неділю грали на танцях.

Десять років керував ансамблем В.Т. Шатайло. Доля зводила його з відомим співаком Іво Бобулом, а також з керівником ансамблю «Ватра» Львівської державної філармонії Ігорем Білозором, якому дуже сподобався ВІА «Явір». Дорослий склад ансамблю припинив виступи у 90-х роках.

Естафету підхопили школярі – при Маньківському сільському будинку культури діє зразковий дитячий вокальноінструментальний ансамбль «Явір» під керівництвом В.В. Тимошенка, який, до речі, був учасником тодішнього колективу.

Нині В.Т. Шатайло – вчитель музики М’якохідської ЗОШ І-ІІ ступенів, мешкає в Красносілці. Разом з дружиною Ніною Олександрівною вони виховали дочку Світлану та сина Сергія, які живуть окремо.

Днями ж Василю Тимофійовичу виповнюється шістдесят років. Озираючись у минуле, він із задоволенням поринає у юність, згадує багаті на події і враження роки. Усе його життя супроводжує музика.

Щиро зичимо ювіляру міцного козацького здоров’я, добра і щастя, натхнення та успіхів, а також шани від людей.

Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.