Важкі були часи: четверо з дітей померли від різних хвороб у віці до п’яти років, ще один із братів, уже будучи у старшому віці, пропав безвісти на фронтах війни; інший – помер у післявоєнний період.
…Пройти горнило війни довелося й Назарію Антоновичу. Був важко поранений під румунськими Яссами. Після лікування в госпіталі м. Баку повернувся у рідну П’ятківку.
Працював у місцевому колгоспі. Починав помічником бригадира. Багато трудився й на будівництві. Разом із земляками прокладали дороги, споруджували приміщення ферми, магазинів, будинку культури, школи, будинку побуту та багато інших. Загалом, трудовий стаж ветерана майже 60 років.
Після смерті дружини Фросини Степанівни проживає у своєї доньки Марії. Незважаючи на поважний вік, залишається таким, як і багато років тому: спокійним, ввічливим, працелюбним. Для своєї родини, знайомих та односельців він ще й мудрий порадник.
За сумлінне ставлення до роботи неодноразово нагороджений різними подяками, почесними грамотами, цінними подарунками тощо. Має й бойові нагороди – орден «За мужність» ІІІ ступеня, медалі.
Не забувають про ветерана П’ятківський сільський голова Леонід Свистун і школярі, вітаючи його щороку з днем народження, святом Перемоги, іншими датами. Вдячні Назарію Антоновичу п’ятківчани за людяність, милосердя, трудові та бойові подвиги, відкритість та добру душу.
7 березня Назарій Антонович відзначає 93-ій день народження. Щиро та сердечно вітаємо його. З роси і води Вам, шановний ветеране!
Іван ГЛАДИБОРОДА, голова ветеранської організації сіл П’ятківки та Глинського.
