А зовсім поруч, ніби й нічого не сталося, веселощі і гульба, відпочинки, пляжі, заробляння грошей. Усвідомити все це одночасно і поєднати неможливо, воно не вкладається в голові. Такий кривавий і поруч веселий та безтурботний гібрид людського життя і смерті. Такі зараз через наше життя проходять паралельно дві лінії: війна і мирне життя.
Лінія війни. Сьогодні кожен з нас, хто є істинним патріотом країни, повинен бути готовий захищати зі зброєю в руках Україну, свої сім’ї, і я впевнений, що всі до цього готові. А хто не в війську, має все робити для того, щоб допомагати нашим воїнам світла, щоб забезпечити їх засобами захисту, харчуванням, необхідними речами, зброєю і технікою, якщо держава на сьогодні цього зробити не може.
Лінія мирного життя. Тут все частіше запитуєш себе, чому люди повстали, чому вони, переборовши страх, вийшли на майдан. Відповідь лежить на поверхні: тому що стомилися терпіти свавілля безхребетних чиновників, кишенькових суддів і прокурорів, засилля бандитів і злодіїв у владі, тому що хочуть жити у демократичній країні. Така картина очевидна для всіх по Україні в цілому. І зовсім інший пейзаж вимальовується, зі слів тих же чиновників, коли торкаєшся кожного району.
Так і в нашому. Виявляється, в нас не було активної і вбивчо-байдужої підтримки владними чиновниками району всіх рівнів лінії партії регіонів, під проводом якої клан Януковича грабував країну, в районній газеті не висвітлювався суцільний «одобрямс» даній партії. Все в нас у районі було гаразд, ніхто не брав хабарів, проблеми всіх громадян вирішувалися рівноцінно, незалежно від статків і посад. І що характерно, такі ж гарні пейзажі малюють по інших районах. То чому ж тоді повстали і гинули люди, коли все було так добре, мирно, тихо і справедливо? Відповідь на поверхні: той, хто стверджує, що існуюча, на жаль, і по цей день система і люди, які її уособлюють на місцях, справедливі і праведні, бреше. А брешуть вони тому, що ця система, до якої вони пристосувалися, дає їм можливість погріти руки на людських проблемах і горі.
Що означає слово «чиновник»? Згідно із тлумачним словником, чиновник – це державний службовець, людина, яка обмежується в якійнебудь справі формальним виконанням своїх обов’язків.
Тобто, насамперед, він на службі у держави, а не якоїсь партії чи особи. Зараз багато доводиться чути: «А що ми могли зробити, нам так говорили і ми робили, а якби ми не робили, нас би звільнили».
Це біда людей, які приходять у владу, і впевнено вважають, що посада їм дається пожиттєво і ради її збереження готові виконувати будь-які вказівки, якщо навіть вони шкодять країні і громаді. Безпринципність людей у владі призводить до зубожіння країни. Коли б кожен посадовець, не тримаючись посади, як блоха кожуха, виявляв свою принциповість при вирішенні своїх посадових питань, то не було б ніяких Януковичів. Та тому, що йому не було б на кого опиратися на місцях. А так вони отримали гарну опору в особах тих чинуш, які своєю активною чи пасивною підтримкою дали зелене світло на створення бандитської країни, тих чинуш, які тепер заявляють, що вони всіляко підтримували майдан, були проти режиму і взагалі, якби не вони, то майдану не було б. Це точно, якби не вони і їхні дії, то Україна давно вже була б дійсно демократичною європейською державою. На мій погляд, в умовах України, посада державного чи комунального чиновника – це самопожертва заради країни, заради громади. Посудіть самі: заробітна плата невелика, але надзвичайно велика кількість проблем, які потрібно вирішувати. На жаль, сьогодні це інше поняття: влада дорівнює нажива.
Так вийшло, що на широкий загал громади району було винесено обговорення і висунення кандидатів на посаду головного лікаря Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування. У коментарі голови облради Сергія Свитка сказано: «Вінниччина стала першою в Україні, де запропоновано такий механізм обговорення і призначення кандидатур на заміщення вакантних посад в комунальних закладах охорони здоров’я. До таких дій нас спонукала ситуація в державі і Революція Гідності. Думаю, інакше і не могло бути. Раніше ці кадрові питання вирішувалися у владних кабінетах, і рішення приймалося кулуарно. Час вимагає змін і змін на краще. Тому ми запропонували, в межах чинного законодавства, іншу процедуру ухвалення рішень щодо кадрових питань, яка передбачає широке громадське обговорення.
Не хочу критикувати ті чи інші колективи. Але колективи є клітинами суспільства, і коли під тиском колишніх головних лікарів залякуються працівники закладів, і їх змушують підписувати під примусом ті чи інші звернення, то такі дії я вважаю неправильними. Спочатку вдень вони підписують звернення, потім ввечері скаржаться до обласної ради, що їх змушують примусово підписуватися. Це їхнє рішення. Вважаю, що треба бути мужніми і послідовними, відстоювати свою громадянську позицію, зокрема в колективі. Ми дали вудочку, щоб ловити рибу, а суспільство не змогло повною мірою скористатися цією можливістю. Це є проблема нашої країни, яка на шляху становлення громадянського суспільства.
Ті лікарі, які вже призначені, не можуть спочивати на лаврах. Наразі ми розпочинаємо серйозний контроль комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема в частині їх фінансової діяльності. Ми залучаємо до цього процесу громадські організації, які запропонували дану ініціативу».
Також хочу навести слова міністра охорони здоров’я Олега Мусія: «Звільнення головних лікарів у Вінницькій області – це та практика, яку будемо застосувати по всіх областях. Ніхто не займається гонінням чи репресіями. У цих лікарів закінчився контракт.
Тепер вони на рівних умовах з іншими претендентами беруть участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Прийдуть ті, хто не брав хабарів та чесно виконував свою роботу».
Хотілося б нагадати, що головний лікар Бершадської ОЛІЛ В.А. Залецький займає посаду вже 12 років, тобто він керував закладом і до реформи. Чи за два роки реформи змінилася так різко робота тих медичних працівників під його керівництвом?
Питання не в конкретних звинуваченнях по кожному факту неналежно наданої медичної допомоги, хоча за кожним із них чиєсь особисте горе і трагедія, а питання в системі, яка влаштовує тих, хто до неї пристосувався. Мені здається, всі підтримали б протестний рух лікарів проти хабарництва в медицині і за достойну заробітну плату медичним працівникам. Але такого немає, значить, їх така система влаштовує або вони просто бояться.
Власне кажучи, будь-які питання, які хвилюють громаду, – стан медичного обслуговування, земельні проблеми тощо – мають стати питаннями громадських об’є д нань чи формувань громадян. Таким чином, формується громадська думка, громадянське суспільство і в кінцевому результаті демократичне суспільство. Посада чиновника – це непожиттєвий вирок і не питання громадських об’єднань вишукувати кримінал у діях посадовців, це питання правоохоронних органів, якщо вони на своєму місці. Але існує суд громадської думки, і кожен посадовець, який має гідність, повинен із ним рахуватись і, як відповідальний громадянин, має подавати у відставку, якщо службове недбальство допустив навіть не він, а його підлеглі.
Лінія війни. Результат діяльності безвідповідальних посадовців, корупціонерів, безхребетних чинуш і депутатів – теперішній стан наших збройних сил. Ще раз кажу, кожен із нас готовий стати на захист України і стаємо. Але якось стає прикро, коли один із депутатів обласної ради, життєвими принципами якого є, з його ж слів, авторитет і гроші, з трибуни сесії райради обзиває тих, кого він закликає стати на захист України, бомжами, бо вони не мають таких статків, як у нього, а з місця вигукує, що він кожному купить по два бронежилети і два шоломи. Напевно, щоб йому не заважали займатися своїми справами. Знаєте, ми захистимо Україну, але ми не хочемо захищати бізнес таких людей. Запитуємо: що, на власників великих бізнесів чи депутатів накладено бронь від призову в лави захисників країни? Тож нехай цей пан надіває на себе торби з грішми, ні – краще найсучасніший бронежилет, бо гроші там не рятують. Ми не бажаємо йому поганого і разом ідемо на війну. А там, як влучно сказав на майдані афганець із Луганська, «ни толщина кошелька, ни высота занимаемого положення не влияют на траекторию полёта пули».
З повагою до всіх мешканців району, голова ради громадського об’єднання «Бершадь-Майдан» Анатолій КОЗОРІЗ.
вранці -2…-4° 
