Будь-яка людина, яка поважає себе, суспільство та друкований орган, в якому вона має намір публікуватися, перед тим, як взятися за перо, повинна, принаймні так мене вчили відомі та мудрі викладачі Київського національного університету, досконало вивчити предмет, про який вона має написати, або предмет, який вона має критикувати. Натомість, у Ваших публікаціях я вкотре зіткнувся з грубим перекручуванням фактів, стійким бажанням видати бажане за дійсне, а уявне – за реальність. Втім, по порядку.
Пане Борисе! Не знаю, з яких підстав Ви мене перекваліфікували в патологоанатома, але таким за фахом я ніколи не був і не є. Я – лікар, судово-медичний експерт вищої кваліфікаційної категорії. Що ж до різниці між судово-медичним експертом та патологоанатомом, то Ви разом з Вашими колегами-радниками, як великі знавці в галузі медицини та права, таку різницю повинні знати, щоб уникати грубих помилок. Якщо ж Ви, свідомо називаючи патологоанатомом, хотіли мене принизити, то смію запевнити, що Вам це не вдалося.
Адже, щоб стати кваліфікованим патологоанатомом, треба набагато більше часу, професійного та життєвого досвіду, ніж перекваліфікуватися з водія таксі на начальника штабу ГФ з ОГП (назва Вашої посади під Вашою публікацією). Але, як кажуть судово-медичні експерти, «ближче до тіла» (читай – ближче до діла).
У своїй публікації Ви намагаєтесь довести повну легітимність та правомірність існування громадського формування з охорони громадського порядку в м. Бершаді та Бершадському районі «Народна самооборона», одночасно ставлячи під сумнів мою кваліфікацію юриста. Мабуть, для цього Ви хизуєтесь знанням назв законів, їхніми номерами, датами прийняття. Втім, в юриспруденції головним є не знання назв, номерів та дат прийняття законів чи нормативно-правових актів, а вміння правильно та грамотно застосовувати норми матеріального законодавства.
Міжрайонне громадське формування з охорони громадського порядку Бершадського та Чечельницького районів «Народна самооборона» (назва з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) є нелегітимним та незаконно існуючим формуванням на терені м. Бершаді та Бершадського району з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Закону України (ЗУ) «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (ЗУ №1835–ІІІ від 22.06.2000 р.) зі змінами та доповненнями: «Для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону його засновники подають до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради за місцем його діяльності рішення про його створення, підтримане відповідним органом внутрішніх справ чи підрозділом державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформацію про склад керівного органу, а також список членів формування.
У разі, якщо діяльність зазначеного громадського формування поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, необхідні документи подаються для реєстрації до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, на території якої буде знаходитись керівний орган такого формування.
Реєстраційні документи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради у місячний термін з дня їх надходження. У разі потреби орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих йому документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній повідомляється засновникові письмово у десятиденний термін з дня прийняття відповідного рішення...
Після реєстрації громадське формування набуває статусу юридичної особи».
Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи...».
З норми ч.2 ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» випливає, що органами місцевого самоврядування в місті Бершаді та Бершадському районі є Бершадська міська рада та сільські ради сіл Бершадського району.
Бершадська районна рада, у цьому конкретному випадку, відповідно до статті 6 ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», реєструючим суб’єктом громадського формування не є і бути не може.
Згідно із відповіддю, наданою мені Бершадською міською радою (вих..№413 від 18.08.2014р.): «Громадське формування «Народна самооборона» міста Бершаді і Бершадського району у виконавчому комітеті Бершадської міської ради станом на 18.08.2014 року не реєструвалась». Не реєструвались у виконкомі Бершадської міської ради до цього часу і будь-які інші громадські формування з охорони громадського порядку, в тому числі і міжрайонні.
Ваш, пане Демченко, так званий керівний орган знаходиться в приміщенні Бершадської районної адміністрації в м. Бершаді. Отже, це, так зване, громадське формування, діяльність якого поширюється більш ніж на одну територіальну одиницю, повинно було, з огляду на вимоги ст.6 Закону №1835–ІІІ, бути зареєстровано саме в м. Бершаді – у виконкомі Бершадської міської ради. Такої реєстрації, як вже зазначалось вище, не було. Отже, існування громадського формування в м. Бершаді і районі є незаконним, а його державна реєстрація державним реєстратором пані Лещенко суперечить ч.8 ст.6 Закону №1835– ІІІ, тобто є неправомірною.
Вищевикладене, пане Демченко, було по-перше.
Тепер, по-друге.
Щодо відповідності ваших посвідчень Постанові КМУ від 20.12.2000 р. №1872 «Про затвердження Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов’язки члена такого формування».
Я не можу говорити про посвідчення всіх членів самооборони м. Бершаді та району, оскільки перевіряв та бачив лише посвідчення пана Рижавського.
У відповідності до вищезазначеної Постанови КМУ №1872, а саме до «Опису зразка бланка посвідчення члена громадського формування», це посвідчення підписується виключно посадовою особою органу місцевого самоврядування, який проводив реєстрацію формування. Обласна організація самооборони, в зв’язку зі знаходженням його керівного органу в м. Вінниці, зареєстрована в Вінницькій міській раді, а всі посвідчення членів обласної самооборони, згідно із розпорядженням міського голови м. Вінниці, підписуються виключно заступником міського голови М. Вінниці В.І. Слишинським.
Натомість, видане обласною самообороною посвідчення на ім’я пана Рижавського, Вінницькою міською радою не видавалось, підпису заступника міського голови В.І. Слишинського не містить – отже, є недійсним.
Такими ж незаконними, отже недійсними, є посвідчення всіх без винятку членів міжрайонного громадського формування з охорони громадського порядку Бершадського та Чечельницького районів «Народна самооборона», оскільки, всупереч вищевикладеному, ніколи виконкомом Бершадської міської ради жодній особі не видавались та будь-якими посадовими особами Бершадської міської ради не підписувались.
Така, пане Демченко, гірка правда, але вона відповідає закону. Щоправда, Ви, так само, як і деякі Ваші прибічники, можете мені заперечити: – Який закон? Сьогодні діє революційна необхідність, а не закон.
На це я можу відповісти наступне: – Як свідчить історія, на беззаконні створювались імперії та диктатури на кшталт російської, а також тиранії.
Демократична держава будується виключно на законних підставах.
Тепер щодо правомірності діяльності громадського формування.
Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» в розділі III чітко і зрозуміло визначає основні завдання, права та обов’язки громадських формувань з охорони громадського порядку. Зокрема, права громадських формувань визначені статтею 10 цього Закону. Зазначена норма Закону передбачає, що громадські формування повинні діяти виключно за узгодженням своїх дій з працівниками органів внутрішніх справ, а також виконувати конкретні доручення співробітників органів внутрішніх справ.
З огляду на вимоги ст.10 підписаний Вами, пане Демченко, наказ №04-Т від 20 травня 2014 року «Про створення оперативної групи з виявлення та протидії зловживань щодо використання земель сільськогосподарського призначення та водного фонду у Бершадському районі» не тільки виходить далеко за межі правового поля, а ще й містить ознаки злочинів, передбачених статтями 353, 356 Кримінального кодексу України: «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи» та «Самоправство». Що це таке – не роз’яснюю. У Вас достатньо знавців у галузі права, щоб роз’яснили Вам як санкції цих статей, так і можливі наслідки самих злочинів.
Не зайво нагадати Вам також і те, що відповідно до ст. 16 ЗУ №1835–ІІІ, ніхто інший як місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції спільно з органами внутрішніх справ, здійснюють контроль за діяльністю громадських формувань. Саме так, пане Борисе, а не навпаки, як Вам цього хотілося.
Пане Демченко, в своїй публікації Ви пропонуєте мені взяти участь у збиранні продуктів для захисників України і саме тоді, як Ви стверджуєте, я зможу побачити, яке фінансування надходить до «Народної самооборони».
Щиро дякую за пропозицію. Але вона значно запізнилась. Задовго до цієї пропозиції та без Вашого нагадування я, так само, як і тисячі інших патріотично налаштованих громадян України, надавав та продовжую надавати посильну матеріальну допомогу, включаючи і допомогу продуктами, як для бійців АТО, так і для біженців з окупованого Криму та закривавленого Сходу країни. До речі, пане Борисе, і перший бершадський майдан на підтримку побитих у Києві студентів, 1 грудня 2013 року о 12 годині дня, був скликаний і організований в Бершаді з ініціативи двох сімей, однією з яких була моя. І нехай тоді на майдан прийшло всього 15-17 чоловік, але в ті неспокійні часи, вони, на відміну від Вас, були без бронежилетів, в той час, як майже вся Ваша команда 13 липня 2014 року з’явилась на віче на площу міста Бершаді в бронежилетах. Для чого Ви їх наділи – для захисту від містян?
На додаток хочу проінформувати Вас і про те, що загальна кількість людей, яким я особисто, а також разом з друзями надав допомогу за роки своєї трудової діяльності як лікар, як експерт та юрист, у рази перевищує кількість тих, кого Ви особисто змогли зібрати на Бершадському майдані.
Пане Борисе! Вам, як відомому знавцю в галузі охорони здоров’я, теорії держави і права, а також Вашим консультантам з цих питань насмілюся зауважити, що Бершадська ОЛІЛ є самостійною юридичною особою, яка належить територіальній громаді Вінницької області.
Саме з цієї причини контракт з керівником Бершадської ОЛІЛ підписує голова обласної ради. Так само, власністю обласної громади є лікарні невідкладної допомоги Теплика, Чечельника, Тростянця та ін. Отже, жоден керівник лікарень Теплика, Тростянця та Чечельника не підпорядковуються головному лікарю Бершадської ОЛІЛ. Так само, як не підпорядковані йому керівники закладів первинної медико-санітарної допомоги Бершадського району. І взагалі, на території колишньої районної лікарні існує п’ять самостійних лікарняних закладів, кожний з яких має свого керівника, які не підпорядковуються один одному.
Шановні панове Демченко та Козоріз!
Будучи одним з тих, хто починаючи з 1990 року, активно боровся за незалежність України та брав активну участь у становленні незалежної держави на теренах нашого району, я ніколи не виступав проти перезавантаження влади, і вважаю таке перезавантаження вкрай необхідним, особливо сьогодні. Я не був і не є противником обрання керівників закладів, у тому числі і закладів охорони здоров’я, на конкурсних засадах. Одночасно я був і є противником медичної реформи в спосіб, запропонований ділками уряду Януковича. На всіх рівнях я говорив і говорю, що така реформа є геноцидом українського народу.
Втім, призначення керівників медичних закладів на конкурсних засадах повинно мати під собою чітке, зрозуміле нормативно-правове обгрунтування, з наявністю певних критеріїв обрання найкращих. Такі нормативно-правові акти повинні розроблятися спільно обласною радою, департаментом охорони здоров’я, органами місцевого самоврядування з урахуванням всіх чинників, а не так, як це було зроблено керівництвом Вінницької обласної ради поспіхом, курям на сміх, а найстрашніше – неправомірно, що підтверджується рішеннями судів.
І, насамкінець, останнє. Я, так само, як і члени моєї родини, мої близькі, друзі та знайомі, завжди з великою повагою та гордістю ставився до членів самооборони, але тієї, яка боронила своїх товаришів від яничар президента-втікача, президентаката Януковича. До тих членів самооборони, які боронять нашу державу від путлерівських бандитів і сепаратистів на Сході України.
Але я категорично не підтримую тих так званих членів самооборони, які намагаються сіяти розбрат, чвари, скоюють неправомірні дії, пиячать, влаштовують стріль бу в населених пунктах, тих, хто безпідставно звинувачує окремих осіб і виливає бруд на трудові колективи, тих, хто на рівному місці створює протистояння між людьми.
Мені, як і іншим мешканцям Бершаді та району не зрозуміло, яке свято, яку подію чи яку перемогу відзначали члени Бершадської самооборони 13 липня 2014 року після закінчення віче.
Відео про ці святкування розмістив в Інтернеті на своїй сторінці один з членів самооборони. Скажіть, чим він пишається? Чи є проявом патріотизму проголошувати гасла, народжені в крові та вибухах київського майдану, в тому стані, в якому це робили самооборонівці на зазначеному відео. І головне, а чи не соромно було влаштовувати таку гулянку в камуфляжі під час кривавих подій на Сході України?
М.Ф. СОЛОГУБ, громадянин міста Бершадь, депутат Бершадської міської ради.
вранці -2…-4° 
