Одного разу в парку, де ми збираємося по вихідних, мова зайшла про святкування п'ятої річниці відкриття православної церкви в Равенні. І стали готувати невеличку програму-концерт свята. Марія попросила з дому відеокасету із записом святкового концерту минулорічної Пасхи, який вони проводили в цукрозаводському клубі. З якою радістю ми дивилися касету та слухали коментарі Марії! Вона з любов'ю розповідала про батюшку Олега, настоятеля Свято-Вознесенського православного храму, та про батюшку Леоніда, настоятеля Свято-Покровського храму (старообрядців, на Пилипонівці в
Бершаді).
На душі стало радісно, наче вдома побували. Звичайно, тут зіграв талант Марії, уміння розказувати так, що усі слухають. Та ще й треба уміти так любити свій край, адже вона з любов'ю відзивається про своїх сусідів, про вулицю, де живе. І таке складається враження, що всі люди в неї тільки хороші. Я горджуся такими земляками, хоч Марія каже, що вона родом із Західної України (тому й всі її кличуть Марічкою).
Наталка із
Берізок-Бершадських на нашому концерті читала вірш, який викликав сльози майже в усіх. Я хочу, щоб ви також прочитали цього вірша і зрозуміли нас, "заробітчан".
Рідна хата
Тихо й затишно,
Квіти коло хати цвітуть.
І невтомно все літо
Бджоли в цвіті гудуть.
Все для мене тут рідне:
Стіни – білі, як сніг,
І віконце привітне,
І дубовий поріг.
В хаті спокійно й затишно,
Вечір десь бродить в гаю.
Рідна стежка і сад…
Всюди добре, а вдома
Краще, кажуть, стократ.
Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м'ята,
Мальви цвітуть край вікна.
Хата моя, біла хата,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В'ється в далі-світи!
На нашому святі були присутні поляки, румуни, албанці, молдовани, росіяни, а також італійці. Ми, українці, показали їм, що уміємо не тільки добре працювати, а й гарно відпочивати. А закінчити свого листа хочу словами із вірша, який прочитала Наталка: "Всюди добре, а вдома краще, кажуть, стократ!"
Г.В. ШЕРЕМЕТА.
м. Равенна, Італія.
Р.S. Не знаю, чи дійде лист до редакції рідного "Бершадського краю", бо передаю бусом і прошу хлопців-водіїв, аби вкинули в скриньку уже в Чернівцях.