Старший хімік Людмила Леонідівна Кольцова (на знімку зліва направо), завідуюча лабораторією Наталя Володимирівна Жарун, мікробіолог Тамара Акимівна Рябова, інженер-хімік Ангеліна Вікторівна Таужнянська, інженер-радіолог Людмила Цезарівна Римарцева та інженер-хімік Людмила Дмитрівна Гавенко
Проект будівництва молочноконсервного заводу, потужністю 8 тонн сухого молока за зміну, розроблений у 1963 році на підставі завдання Подільського Раднаргоспу
Звичайно, багато залежить від власника підприємства. А наші акціонери – менеджери досвідчені і працюють, насамперед, на добробут людей. Саме тому маємо гідні умови як для праці, так і для відпочинку. Мабуть, на правильному все-таки шляху були, якщо не тільки збереглися, а й процвітаємо. Останнім часом, наприклад, лише на реконструкцію підприємства щорічно витрачалося від 15 до 20 мільйонів гривень.
На сьогодні завдяки чудовій праці всього колективу навіть неможливо виділити хто відзначився найбільше, бо всі на те заслуговують. Є чимало працюючих, які не зраджують своєму підприємству по декілька десятиліть.
Хіба хтось може заперечити, наскільки на високому рівні у нас дисципліна? І вирішується це питання досить просто – робочі місця, з відповідним матеріальним заохоченням, дисциплінують самі по собі. У стилі нашої роботи – нікого не заставляти працювати, натомість надаємо можливість розкрити свої здібності. Бо на Бершадщині чудові люди, яким тільки створи умови і кожний на практиці доведе свій талант, професійну гідність. Звичайно, те підприємство, яким воно було сорок років тому, не йде ні в яке порівняння з нинішнім. Нині ми вже добре розуміємо, що потрібно обов’язково мати якусь нішу у ринкових відносинах на території України, тож виготовляємо продукцію, яка скрізь користується неабияким попитом. Якби була можливість наростити наші потужності навіть у два рази – із збутом затримок не було б.
А весь секрет у її якості. Бершадського масла, наприклад, не знайдеш ніде, а останні роки почали виготовляти ще й по 90 тонн щомісяця згущеного молока, проблем з реалізацією якого теж не відчуваємо тільки тому, що у нас давно стало правилом викорінювати недоліки ще на території підприємства. Продукція, яка виїхала за його межі, має відповідати всім стандартам. Кондитерські вироби, у яких вона використовується, поставляються у майже сто країн світу.
Якби ми шукали причини, щоб не працювати, ми їх знайшли б. Натомість постійно опікуємося тим, як ефективніше вести виробництво, адже від цього залежить і заробітна плата, і відрахування у різні фонди, врешті-решт пенсійне забезпечення. Тож сила нашого підприємства саме у наших працівниках, яким честь і хвала.
За соціальні стандарти дбаємо теж. Відкрили їдальню, у якій підприємство бере на себе до ста відсотків затрат на комплексні обіди.
Діє автоматизована система обліку. Орієнтуючись на Європу, і надалі рухатимемося у цьому напрямку. Будучи розташованими на європейській території, ми зобов’язані жити по-європейськи. Наші працівники не раз побували у європейців з метою вивчення досвіду і помітили, що чи не єдина різниця між нами – їх вузька спеціалізація. Спеціалісти ж у нас ні в чому не гірші, ніж у них, та ще й спеціалізація ширша. Отже, і можливості у нас більші.
Заохочуємо до праці молодь, 25 представників якої нині здобувають освіту у ВУЗах, і ми їм допомагаємо.
Вже на сьогодні постало питання, що при прийомі до нас на роботу претендент на робоче місце повинен як мінімум мати технічну освіту. Тридцять відсотків працюючих у нас взагалі з вищою освітою.
Єдина проблема – не можемо забезпечити відповідними робочими місцями всіх, бо не дозволяють потужності. І однією з причин є відсутність природного газу. Вже згодні були б взяти дольову участь і у її вирішенні.
Так, специфіка виробництва у нас серйозна і відповідальна. Однією з найзлободенніших проблем є заготівля молока. Але, як кажуть, вовка боятися – у ліс не ходити. От і переробляємо його щодоби до 280 тонн.
Коли я прийшов на підприємство, то поставив за мету довести працюючим, що кожний з них здатний на своєму робочому місці «гори звернути». Помітивши у їх поглядах іскорки професіоналізму, вже тоді зрозумів, що запрацюємо на повну потужність.
Не менш важливо було самому повірити у професійні якості оточуючих. Жоден директор не зуміє нічого зробити, якщо у нього не буде команди. Хоч іноді у нас точаться серйозні суперечки щодо розвитку підприємства, якщо приймаємо якесь рішення, то над його виконанням працюємо всі.
Одним з основних наших показників є прибуток. Не наголошуватиму який він, а лише відзначу, що за 9 місяців у цьому році ми тільки податків на цей прибуток заплатили 10 мільйонів 600 тисяч гривень.
Хоч серйозний приріст темпів виробництва у нас відстежується щороку, резервів маємо ще багато. На організацію матеріального забезпечення підприємства на 2011 рік знову виділено 21 мільйон гривень. Адже головним чинником виробництва для нас залишається знову ж таки якість продукції. Коли її не буде – то не буде й інвестицій.
Поки що в Україні продукцію, яка могла б конкурувати по якості з нашою, знайти неможливо. Користуючись нагодою, вітаю всіх працівників і ветеранів, партнерів із 40-річчям нашого підприємства, а також з Новим роком та Різдвом Христовим. Понад усе бажаю, щоб усі родини були здоровими, щасливими і заможними, а діти й онуки тільки радували.
ДЕЩО З ІСТОРІЇ
Проект будівництва молочноконсервного заводу, потужністю 8 тонн сухого молока за зміну, розроблений у 1963 році на підставі завдання Подільського Раднаргоспу. Виробнича потужність, у перерахунку на молоко, складала 100 тонн за зміну. Будівництво підприємства було завершено у 1970 році. Проектні потужності були такі: молоко сухе незбиране – 8 тонн за зміну, масло солодковершкове – 4,8 тонни, продукція з незбираного молока – 8 тонн за зміну. В січні 1971го завод видав першу продукцію. У 1978 році закінчено реконструкцію і введено в дію цех по виготовленню сухого замінника молока потужністю 3 тонни за зміну.
В структуру Бершадського молочноконсервного раніше входили: Бершадський центральний завод з маслоцехом у селі Джулинці, Тростянецький і Чечельницький молочні заводи, Гайворонський маслосирзавод та Ульянівський молочний завод.
З 1971-го по 1989 рік комбінат входив до складу ВВО «Союзконсервмолоко», а з 1989-го по 1999-й – до складу НА «Укрконсервмолоко». В жовтні 1991 року колектив комбінату уклав договір оренди з «Укрконсервмолоко» з правом викупу. 31 жовтня 1995 року комбінату Фондом Державного майна України видано свідоцтво про власність, яке підтвердило, що Бершадський молочноконсервний комбінат є власником майна цілісного комплексу.
14 грудня 1995 року на установчій конференції акціонерного товариства було затверджено статутний договір, статут, обрано правління, ревізкомісію. Таким чином було організовано АТЗТ «Бершадський молочноконсервний комбінат». У 1997 році із його складу вийшли всі низові заводи, які стали самостійними підприємствами з колективною формою власності. В зв’язку з цим, у 1998 році АТЗТ «Бершадський молочноконсервний комбінат» було реорганізовано в ЗАТ «Бершадьмолоко».
В 1999 році ЗАТ «Бершадьмолоко» вийшло зі складу НА «Укрконсервмолоко» в зв’язку із зміною власника підприємства, який придбав контрольний пакет акцій. Нині – це ПАТ «Бершадьмолоко».
КЕРІВНИКИ ПІДПРИЄМСТВА
Юзько Михайло Трохимович – з 1959-го по 1983 рік.
Римарцев Микола Петрович – з 1983-го по 1999 рік.
Зублевич Іван Станіславович – з 1999-го по 2003 рік.
Тонковид Андрій Олексійович – у 2003 році.
Теличко Микола Григорович – з 2003-го по 2004 рік.
Звольський Юрій Анатолійович – з 2004-го по 2005 рік.
Ревякин Ігор Тихонович – з 2005-го по 2006 рік.
Білик Олександр Олексійович – з 2006-го по 2007 рік.
З 27 березня 2007 року підприємство очолює Пальчук Олександр Йосипович.
ВОНИ БУЛИ ПЕРШИМИ
Марія Євдокимівна Юзько – бухгалтер.
Ганна Федорівна Гугарькова – апаратник сепарування.
Ольга Іванівна Божок – апаратник сушки.
Раїса Трохимівна Кокошко – начальник цеху.
Ганна Вікторівна Шкорко – апаратник сепарування.
Ольга Павлівна Тарковська – лаборант хімбаканалізу.
Алеф Володимирович Каричковський – будівельник.
Ольга Павлівна Ноянчук – інженер-хімік.
Софія Степанівна Бабак – працівниця цеху.
Ніна Пантелеймонівна Тарковська – лаборант.
Олексій Григорович Патлатенко – інженер по сировині.
Олена Григорівна Павловська – апаратниксепарувальник.
Олена Іванівна Рябова – змінний майстер.
Ніна Іванівна Бурлаченко – від рядового працівника до заввиробництвом.
Зінаїда Фадеївна Перевертнюк – апаратник сушки.
Катерина Панасівна Мельник – старший хімік, начальник цеху.
Ніна Іванівна Добровольська – апаратник сушки.
Тіна Миколаївна Новікова – слюсар КВП І А.
Фаїна Павлівна Краснощока – інженер-хімік.
Лідія Іванівна Пікайкіна – лаборант.
Віра Онисимівна Гаврилюк – лаборант.
Олена Іванівна Погребняк – бухгалтер.
Ольга Єрофіївна Візнюк – змінний майстер.
Олена Семенівна Покотило – апаратник сушки.
Ганна Іванівна Фартушняк – приймальник молока.
Георгій Миколайович Білюга – майстер очисних споруд.
Сторінку підготували Павло КУШПЕЛА і Сергій КІСИК