Виручає самоорганізованість

Ніхто наперед не може передбачити, що саме він, досвідчений у минулому виробничник, забажає побачити, про що запитає.

А цікавить голову райдержадміністрації, зазвичай, абсолютно все. Але оскільки одним із пріоритетних напрямків діяльності райдержадміністрації є робота з людьми, під час виїзду минулої середи Михайло Григорович, а з ним і начальник Бершадського РВ УМВС у Вінницькій області О.В. Революк та головний лікар КУ «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Л.І. Брикуля, після прийому громадян у Шляховій, відвідали ще і медичні заклади.

Шляхівський сільський голова Микола Макарчук не приховував, що проблеми на території громади завжди були, є і будуть (тим більше, що на території цієї сільської ради, крім Шляхової, є ще і селище Завітне та село Теофилівка).

Що і підтвердилося. На одній із вулиць у Теофилівці, нібито, дуже низька напруга в електромережі. Її жителі вже зневірилися, звертаючись по допомогу в різні інстанції.

Ще один із жителів цього села скаржився, що новоявлені орендарі землі не поспішають, чомусь, розраховуватись за неї. Скаргу щодо забезпечення якісним електропостачанням не тільки було взято на контроль, а і зобов’язано бершадських енергетиків вирішити цю проблему у десятиденний термін. А от щодо розрахунків за орендовану у Теофилівці землю, то було дано роз’яснення, що це питання вирішується в судовому порядку. Автору скарги запропо - нували написати в райдерж - адміністрацію від таких, як він, колективне звернення, а юридичний відділ вже допоможе судитися з недобросовісним інвестором. Він зобов’язаний дотримуватися умов договору щодо розрахунків за орендовану землю.

Жителька Шляхової звернулася із проханням, щоб на одній із вулиць відремонтували 300 метрів дороги. У цьому випадку сільський голова Микола Макарчук обіцяв, що по завершенню збирання врожаю, у міру вивільнення транспорту, це обов’язково буде зроблено.

Щодо закладів медицини, то Шляхівська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини, де побували, обслуговує жителів сіл Завітного, Теофилівки, Тирлівки, Дяківки і Серединки. До Богдана Ярославовича Волчастого, який працює тут лікарем вже багато років, не було жодних претензій. Раз на тиждень, згідно з графіком, ним здійснюються прийоми громадян ще й у вказаних селах. А ще у кожному з цих сіл є фельдшер і медсестра, і населення перебуває під їхнім наглядом. Дільничну лікарню у Шляховій хоч і закрили, проте відкрили пункт тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги, які обслуговують усі термінові виклики. Причому, вони дуже згуртовано працюють із сімейною медициною.

Якщо важкохвора людина з якихось причин і залишається вдома, то, передаючи зміну, бригада швидкої допомоги повідомляє про це Богдану Ярославовичу, який приймає рішення, як бути далі.

Хоч і чимало на сьогодні точиться розмов, чи потрібна була медична реформа, на думку Л.І. Брикулі, населенню від таких перемін гірше не стало.

Навіть навпаки, за останні два роки для сільської медицини зроблено більше, ніж за два останніх перед цим десятиліття.

Проводяться поточні і капітальні ремонти, медичні заклади забезпечуються теплом, водопостачанням, медикаментами. Якщо навіть у бюджеті не вистачає грошей, коштами допомагають господарства.

У селищі Завітному, наприклад, тільки 167 жителів, але до їх послуг і ФАП, на якому теж побували, та ще й газифікований, з підведеною водою. Працює він у тісному тандемі з амбулаторією сімейної медицини. Головою райдержадміністрації було відзначено, що ситуація на цьому ФАПі може бути прикладом, як можна самоорганізуватися, колективно розуміти відповідальність, щоб заклад став одним із найкращих у районі, хоч він і на одній з його окраїн.

Дуже проблемним був ФАП у Теофилівці. Аж поки за підтримки райдержадміністрації не знайшли під нього місце у сільському будинку культури.

Побувавши тут, переконалися, що до новосілля вже недалеко.

Цікавився голова райдерж - адміністрації і умовами праці на фермі у Шляховій, де утримується більше восьмисот голів ВРХ. І нехай тут іще щось робиться навіть за застарілими технологіями, але цей виробничий підрозділ є доказом, що не все те погане, що було колись. На її території квіти, доярки працюють по три зміни через три. Заробітна плата у тих, хто віддається роботі, – 1600-2500 гривень. Якщо рахувати зміни, то виходить, що це, фактично, за півмісяця роботи.

Директора господарства Олега Івановича Ковбасюка більше хвилює, що не хоче, чомусь, молодь працювати – ні зоотехніками, ні ветлікарями, хоч заробітки чималі. За видалення гною змушений уже платити по 10 гривень за кожну голову худоби, хоч і за такі кошти не хочуть працювати на цій роботі. А навіщо, якщо у центрі зайнятості їх платять ні за що. На думку шляхівчан – держава взагалі дуже багато витрачає грошей ні на що, а за них он скільки можна було б зробити для пенсіонерів чи медицини.

Не можна було не звернути уваги і на центр села у Шляховій. Голова райдержадміністрації висловив думку, що це взагалі міг би бути суперцентр, якби хтось відремонтував колишній будинок побуту, який псує вигляд. Але оскільки останнім часом його власником став відомий підприємець Олександр Миколайович Охріменко, є всі підстави розраховувати, що і вирішення проблеми зрушить з місця.

Та і в цілому є всі підстави вважати, що шляхівська громада як була однією з найзаможніших, найорганізованіших, такою вона буде і надалі.

Павло КУШПЕЛА.