Зокрема, у 2012 р. прокуратура району подала позов в інтересах цієї сільської ради до СТОВ «Бершадський риборозплідник» про повернення земельних ділянок водного фонду. Їх підприємство використовувало без відповідної правової підстави. Термін укладених договорів оренди закінчився, однак колишній орендар ділянки не повернув.
Та й депутати сільської ради були проти поновлення дії договірних відносин. Рішенням суду, яке залишилось незмінним після перегляду апеляційною та касаційною інстанціями, підприємство все ж було зобов’язане звільнити земельні ділянки під водним об’єктом – ставами у центрі села – та повернути їх територіальній громаді. Виконання вказаного рішення також не було простим, адже підприємство не бажало повернути землю та різними способами ухилялось від вчинення вказаних дій майже 8 місяців. Але завдяки принциповій позиції, спільними зусиллями прокуратури та виконавчої служби земельні ділянки водного фонду площею близько 88 га таки повернуто громаді.
Після повернення земельних ділянок територіальна громада отримала широкі можливості щодо використання своєї власності, зокрема, могла передати у користування орендарю – переможцю аукціону та отримувати значну суму орендної плати, або ж використовувати як громадські ставки для риболовлі чи інших цілей.
Але сільська рада у 2014 р. вирішила передати ці ділянки на праві постійного користування новоствореному комунальному підприємству та провести реєстрацію цих прав. Однак указане рішення було незаконним та не відповідало вимогам Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки водного фонду взагалі не можуть передаватись комунальному підприємству у постійне користування. Тому прокуратура району заявила позов про скасування цього незаконного рішення та реєстрації прав, який суд задовольнив у повному обсязі. Незаконні рішення скасовано.
У ході вивчення матеріалів кримінального провадження прокуратура встановила, що на території В. Киріївки та Усті знаходяться гідротехнічні споруди (дамби, греблі, обводні канали та інше), які перебувають у власності держави. Однак незаконними рішеннями сесії Великокиріївської сільської ради, прийнятими у 2014 р., державне майно визначене як безхазяйне та оприбутковане на позабалансовому рахунку ради. У подальшому, не дотримуючись установленої законом процедури визнання нерухомого майна безхазяйним, без відповідного рішення суду, не надавши жодної можливості державі довести наявність її майна на території сільської ради, сільський голова у 2014 році подав документи про реєстрацію прав на вказані об’єкти, які з порушенням вимог законодавства зареєстровані реєстратором. Виходячи з позицій переваги Закону, Бершадська місцева прокуратура у 2016 р. заявила позов в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та ДП «Укрриба» до Великокиріївської сільської ради та реєстраційної служби Бершадського РУЮ про визнання незаконними та скасування рішень сесії сільської ради та реєстратора, зобов’язала повернути гідроспоруди. Наразі Господарським судом Вінницької області позов задоволено у повному обсязі.
Є думка, що вказані споруди таки мають належати територіальній громаді. Сама по собі така позиція непогана.
Однак набуття прав на майно має здійснюватися виключно в межах та на підставі Закону, який, на жаль, у даному випадку грубо порушений під час прийняття рішень сесією та при реєстрації прав, що й стало підставою для представницької діяльності прокуратури.
Ганна КРУКОВСЬКА, прокурор Бершадської місцевої прокуратури, юрист 1 класу.
вранці -2…-4° 
