Таких «чужих», які насправді давно вже стали своїми, сільськими, у Дяківці до третини від усіх жителів.
Село газифіковане, живе повноцінним життям, функціонують всі об’єкти бюджетної сфери. Багато значить і те, що в селі діє ПСП «Промінь», де чимало дяківчан мають роботу і заробіток.
Ліс, ставки, тутешнє повітря і мальовнича природа неабияк посприяли тому, що навіть у пору, коли виживати у таких – віддалених від райцентру селах не так просто, селян ще не залишило почуття гумору. На прийом громадян, який у цьому селі проводив днями особисто голова райдержадміністрації О.Ф. Снігур, за участю керівників відповідних управлінь, служб і відомств, завітали гуртом аж декілька представників старших верств населення, яких навіть можна було назвати ініціативною групою. Однак вони самі поспішили запевнити, що в їхньому селі взагалі всі живуть за принципом – один за всіх і всі за одного, тому й зайшли на прийом всі разом.
В даному випадку це навіть сприймалося похвально. Тим більше, що просили вони посприяти не у вирішенні якоїсь із надто складних проблем, а найелементарнішої – щоб у їхнє село заїжджав автобус. Бо дійшло вже до того, скаржилися вони, що навіть за їхні п’ять гривень – таку плату встановили водії за те, що повертають у їхнє село, де вже там вести мову про пільговий проїзд, не всі з них погоджуються заїжджати. А квитки на проїзд на автобусній станції у Бершаді, за їх словами, взагалі продають тільки до Березівки.
Представникам громади, звичайно, було роз’яснено, що автопідприємство на сьогодні приватне і покривати затрати на збиткові маршрути автобусів нікому. Як і те, що самі рейси затверджуються не в райдержадміністрації, а в області. Хоч було б набагато краще, щоб отой принцип – один за всіх, було взято на озброєння ще й автопідприємством. Адже населення району – це теж велика громада, про яку хтось повинен дбати, а даною ініціативною групою наводилися приклади грубого ставлення водіїв до пасажирів і навіть відвертого хамства.
Райдержадміністрація, дбаючи за вирішення даної проблеми, яка є характерною не тільки для цього села, вже навіть вийшла в область з ініціативою, щоб якимось чином маршрути руху автобусів затверджувалися все-таки в районі, а не в області, тоді набагато оперативніше можна було б вирішувати подібні негаразди. Але певні висновки щодо поведінки окремих водіїв автобусів все-таки пора зробити і в автопідприємстві.
Нашарування певних проблем гостями з району було виявлено і в дяківській школі – вирішенню окремих одразу ж обіцяв посприяти директор місцевого сільгосппідприємства, депутат районної ради В.В. Довгополюк.
Одним з найголовніших завдань у діяльності сільських рад є, як відомо, виконання бюджету, який Дяківською сільською радою виконується за п’ять місяців на 113 відсотків. Здавалося б, ніби і не повинно виникати ніяких проблем. Однак на адресу сільського голови Ю.С. Джуса всетаки було висловлено ряд зауважень.
Дана сільська рада не бере участі чомусь у різних проектах, хоч за рахунок цього можна було б теж залучити якісь кошти на вирішення деяких із проблем. Врешті-решт всім давно пора зрозуміти, що ситуація з наповненням бюджету у нашій державі непроста, а ми ще так і не навчилися збирати кошти, щоб її виправити.
От і чуємо нарікання на державу, яка, мовляв, повинна допомагати, а десь у чомусь це їй не вдається. А звідки мають взятися у держави гроші, якщо дехто як не платив, так і не платить податки.
Сільському голові було також рекомендовано узаконити ярмарок у цьому селі, посприяти з реєстрацією ВРХ, зокрема телят, щоб населення могло не тільки вільно продавати худобу, а і отримувати на неї дотації від держави.
Під час даного виїзду у Дяківку було оглянуто й інші об’єкти керівником району, зроблені конкретні зауваження й дано відповідні рекомендації.
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
