28 червня 1996 року після майже доби безперервних обговорень, під тиском загрози розпуску Верховної Ради, парламентарії за одну ніч прийняли Основний Закон 315 голосами.
Народні депутати, зокрема, підтримали «суперечливі» статті щодо державних символів країни, державності української мови, права приватної власності в Україні тощо. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Це сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина.
Конституція врахувала історичний досвід нашого народу і кращі світові традиції. Це першооснова формування політичних, економічних та духовних реалій нашого суспільства.
Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ.
Конституція 1996 року увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності та демократії, гарант незалежності та соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
День Конституції ми не повинні сприймати як свято на честь нормативного акту. Ми повинні його сприймати як день затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, як зазначено у статті 3 Конституції України, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом.
Леонід КОГУТ, начальник Бершадського районного управління юстиції.
вранці -2…-4° 
