У ній вона розкриває нові сторінки з історії підпільно-партизанської боротьби з німецько-фашистськими загарбниками на Вінниччині. Майя Максимівна, лікар за фахом, все своє свідоме життя присвятила відстоюванню та оприлюдненню повної правди про подвиги свого тата та його сподвижників, сотень партизанів другої партизанської бригади.
Незважаючи на жорстокий терор з боку окупантів, Саша Жалов (М.С. Корнійчук) і його бойові друзі створили на Вінниччині сильний підпільно-партизанський рух, і в області запрацювали підпільний комітет КП(б)У (фактично виконував функції обкому), 4 міжрайонних підпільних партійних комітети, 3 підпільні партійні центри, 17 підпільних райкомів, 291 підпільна партійна і комсомольська організація і група. Такої широкої мережі діючих підпільних партизанських органів, організацій і груп не було в жодній з областей республіки.
Недавно відбулося аж дві презентації цього унікального видання. Спочатку – в актовому залі Ладижинської ЗОШ №2. Тут зібралися люди, небайдужі до своєї історії, ті, хто пережив і пам’ятає лихоліття Великої Вітчизняної війни, діти партизанів, краєзнавці, ветерани, представники ПАТ «Миронівський хлібопродукт», без матеріальної допомоги та підтримки директорів підрозділів яких вихід у друк цієї книги був би неможливим у наш скрутний час.
Презентація видання тривала більше двох годин і була схожа на зустріч близьких друзів, яким є що згадати, і які розуміють один одного.
Майя Пірогова та Юрій Нагорний розповіли про роботу над книгою, про долі людей, згаданих у виданні.
У Ладижин на презентацію з’їхалися люди з Бершадського, Тростянецького, Тульчинського, Теплицького, Іллінецького районів, Вінниці, а з далекого Ізраїлю прибув колишній зв’язківець єврейсь - кого партизанського загону Леонід Лехцер. Взяла участь у заході делегація із Серединки, а керівник товариства з цього села Олександр Кавун виступив на цій презентації.
Логічним продовженням започаткованої в Ладижині розмови стала презентація у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тімірязєва.
Книга «Їх не злякав «Вервольф» була відзначена обласною журналістською премією ім. Костянтина Гришина. Третє видання уточнене і значно доповнене історичними розвідками і фактами.
Двадцятирічна дослідницька праця авторки книги вилилася в розповідь про мужність і саможертовну боротьбу, про справжній патріотизм. Дуже болісною була трагедія повоєнного невизнання партизанського й підпільного подвигу сотень і сотень патріотів, які не проходили «по партійному реєстру» всенародної боротьби з гітлерівцями, а своєю боротьбою, дійсними подвигами відсували на задній план коефіцієнт корисної дії підпільного обкому партії, діяльність та історію якого також треба ще пильно вивчати, видобувши належні документи зі «спецхранів».
І у Вінниці, як перед цим у Ладижині, було чимало змістовних виступів. Олександр Кавун, зокрема, закупив частину тиражу для нашого району. А Майя Максимівна ці гроші вирішила перерахувати на потреби військових, які беруть участь в антитерористичній операції.
Із виходом третього видання книги Майя Максимівна не припинила роботу над темою партизанського і підпільного руху. Побажаймо ж їй успіхів на цій ниві.