Зберегти для майбутніх поколінь

Нині в Бершадському ра - йоні під охороною держави перебуває понад 139 пам’яток, з них 82 – історії, 38 – археології, 18 – архітектури і містобудування, 1 – монументального мистецтва.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. №878 м. Бершадь внесено до Списку історичних населених міст України.
Археологічні об’єкти є важливою часткою культурної спадщини. Через вивчення археологічних пам’яток сьогодні можна простежити розвиток Бершадщини. Найбільш поширеними пам’ятками археології в нашім краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та інші. В прадавніх курганах знаходяться не лише матеріальні цінності, важливіше – це інформація про ті часи, про побут і ритуал поховання, про елементи суспільних традицій, державні знаки. Чинне законодавство (ст.53 Земельного Кодексу України) визначає, що земля, на якій знаходяться пам’ятки історії і культури, відноситься до категорії земель історико-культурного призначення. Наразі дуже актуальним для державних органів охорони культурної спадщини та відповідних територіальних підрозділів органів виконавчої влади є зміна категорії земель, на яких знаходяться пам’ятки археології з «землі сільгосппризначення» на «землі історико-культурного призначення», виведення таких земель з господарського користування, припинення розорювання та руйнування курганних насипів, поселень, паспортизація, облік пам’яток археології, встановлення інформаційних табличок тощо.
В ході перевірки стану використання земель історикокультурного призначення – пам’яток археології в районі, було встановлено, що багато пам’яток археології не занесено до карт сіл Бершадського району філіалом Вінницького інституту землеустрою, в результаті землі розпайовані, майже всі пам’ятки археології розорюються, а також виявлені серед них і нові.
Кожний землевласник має знати основи законодавства про землю, а також чи знаходяться на його землі пам’ятки археології. У разі, якщо виникають сумніви, варто звертатися до спеціалістів з музеїв чи університетів. Наявність пам’яток археології на площах сільгоспугідь накладає на власника чи орендатора землі певні моральні обов’язки. Не можна розорювати кургани, поселення, зривати чи руйнувати насипи технікою. Цим може бути нанесено шкоду пам’яткам, ми можемо назавжди їх втратити.
Протягом минулого року проводилися ремонтні роботи пам’яток історико-культурної спадщини району за рахунок місцевих бюджетів, спонсорської допомоги та впорядковувалась територія навколо них, майже на 120 тис. грн. Всі сільські ради виділяли кошти на ремонтні роботи, найбільше коштів було виділено сільськими радами Бирлівки, Війтівки, Джулинки, Кошаринець, Лісничого, Михайлівки, Осіївки, Усті, Флорино, Шляхової, Яланця та міською радою, а також залучалися кошти спонсорської допомоги в Ставках та Чернятці.
Зараз в усій країні триває підготовка до відзначення 65-ї річниці Перемоги над фашистськими загарбниками.
Тривають роботи в районі по впорядкуванню могил загиблих у війні та меморіалів.
Кожен народ має те, що окреслює іменем своєї духовності, своїх особливостей, тільки йому притаманну матеріальну і духовну культуру, звичаї та традиції. Вони формувались віками, і кожне покоління додавало до цієї культури щось своє, черпаючи одночасно із спадщини минулого.
В районі під охороною держави перебуває 12 пам'яток сакральної архітектури місцевого значення. Переважна більшість пам’яток – споруди дерев'яної і мурованої культової архітектури. Останні роки покращився стан культових споруд після передачі їх релігійним громадам.
Майже всі пам'ятки сакральної архітектури передані у встановленому порядку у власність або користування релігійним громадам. На них і покладено обов'язки по забезпеченню дотримання чинного законодавства під час експлуатації будівель та проведенні ремонтно-реставраційних робіт. Переважна більшість церковних громад з відповідальністю відносяться до збереження сакральної архітектури, вживають своєчасні, дієві заходи до проведення за власні кошти ремонтних робіт. Прикладом є діяльність старообрядницької релігійної громади в Бершаді, що є користувачем будівлі Покровської церкви.
Сьогодні формується нове демократичне ставлення до історико-культурної спадщини, зокрема пам'яток матеріальної культури, їх виявлення, вивчення, взяття на облік і збереження для майбутніх поколінь. Бо, як мудро зауважив відомий український поет і вчений Максим Рильський, «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».
Лариса ЮЩЕНКО, молодший науковий співробітник музею.