Так, у Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Права будь-якої людини є універсальними (належать усім людям у будь-яких ситуаціях незалежно від соціального становища), вродженими (належать кожній людині лише за фактом народження) і невід’ємними (це означає неможливість позбавити індивіда цих прав чи неможливість його добровільної відмови від цих прав).
Спрощено права людини характеризуються трьома головними рисами:
- 1. Кожна влада має обмеження для своєї діяльності.
- 2. У кожної людини є своя суверенна сфера, в яку жодна влада не може втручатися.
- 3. Кожна людина може виступити проти держави або іншого індивіда з метою захисту своїх прав.
Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією, і з метою:
- – врятування життя людей та майна;
- – запобігання злочинові чи його припинення;
- – забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;
- – забезпечення охорони здоров’я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей.
У жодному разі не можуть бути обмежені:
- – право мати рівні з іншими конституційні права і свободи та право бути рівними перед законом;
- – право громадянина України не бути позбавленим громадянства;
- – право не бути вигнаним за межі України та право не бути виданим іншій державі;
- – право на життя і право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;
- – право кожного на повагу до його гідності і право не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність,поводженню чи покаранню;
- право не бути підданим без власної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам;
- – право на свободу та особисту недоторканність; – право не бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом, тощо.
Свободи людини – це сфери діяльності людини, в які держава не повинна втручатися. Вона лише окреслює за допомогою правових норм кордони, територію, на якій людина діє за своїм вибором і на власний розсуд.
Дотримання прав і свобод людини є ключовою національною ідеєю всіх демократичних країн світу. Незалежно від обраної формули національної ідеї, в її центрі має знаходитися людина, її інтереси, дотримання прав і свобод.
За визначенням Вольтера: «Свобода полягає в тому, щоб залежати тільки від законів».
Тому головна функція органів державної влади та правозахисників у напрямі забезпечення прав та свобод людини – це забезпечення верховенства права й справедливого судочинства.
Людмила ЗЕЛЕНЮК, начальник Бершадського районного управління юстиції.