Неймовірними, героїчними зусиллями вдалося приборкати атом, що вийшов з-під контролю. Серед тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і Лідія Василівна МІРОШНИК, яка ділиться спогадами про ті незабутні події.
– Я народилася в Народицькому районі Житомирської області. Опісля сім’я переїхала в м. Поліське, що на Київщині. У 1969 році закінчила Чорнобильське медичне училище, за фахом фельдшер. Отримала направлення в Поліську районну лікарню, працювала медсестрою неврологічно-терапевтичного відділення, а потім – у районній санепідемстанції помічником санітарного лікаря по гігієні дітей та підлітків. На цій посаді мене й застала аварія на Чорнобильській АЕС.
Від нашого селища до атомної електростанції було зовсім недалеко. Половина населених пунктів нашого району опинилася в так званій «тридцятикілометровій зоні». З перших годин аварії брала участь у розгортанні медичного госпіталю на базі районної лікарні. Як працівник санепідемстанції, протягом 4-6 неділь брала участь у дозиметричному контролі рівня радіації по Поліському району, у виселених селах. У перші дні евакуації населення з Чорнобильського району і з Прип’яті надавала медичну допомогу евакуйованим. У подальшому займалася роботою відповідно до службових обов’язків, надаючи медичну допомогу дітям та підліткам на території району.
У зв’язку з погіршенням стану свого здоров’я та дітей у серпні 1987 року змушена була переїхати разом із сім’єю в Бершадь, на малу батьківщину свого чоловіка.
Відтоді працюю фельдшером швидкої допомоги.
вранці -2…-4° 
