У 90-ті роки громада взялася за реставрацію храму. Минуло більше 20 років, а завершити відновлення святині не вдалося. За відповідальну, дороговартісну роботу – зведення центрального купола – взялися молоді, але відповідальні, серйозні фермери Сергій Васильович Хоцько та Олег Федорович Вишневський.
Шукали майстрів, матеріал для покрівлі, замовляли кран.
У кінці листопада 2012 року, наперекір негоді, засяяла, мов друге сонце, золотоверха баня церкви.
Розростаються землі фермерів, бо їм довіряють, їх поважають, з ними пов’язані зміни в селі. Односельчани впевнені, що земля, на якій працювали наші пращури, у надійних, хазяйських руках.
Не було такого дня, щоб хлібороб Олег, пораючись у господарстві, не звернув свій пильний погляд у небо. Якщо земля для нього – матінка, достаток, то небо – батько, грізний, колючий, добрий і суворий. Він між ними одержимий, син, трудівник, господар, що впевнено крокує у завтрашній день. І коли сонячна, гомінлива злива лагідно обіймає все живосуще, він, як дитина, радіє, усміхається щасливо, бо відчуває силу землі, яка підносить його до небес.
І не мріє, і не гадає господар про відпочинок, про курорти і санаторії, хоч є на кого залишити агропідприємство. До ремонту техніки ставиться дуже серйозно, бо доброякісний ремонт – запорука вчасного збору врожаю, обробітку землі, посівів. Вчився у ветерана праці Андрія Антоновича Федоришина. А той вчив, як батько рідного сина, робити все на совість, надійно, відповідально. Ці істини стали для Вишневського законом. Він завжди в пошуках нових технологій обробітку землі, нових сортів високоврожайного насіння. Девіз його агрофірми «Троянда»: здорова рослина – здорова родина. Благородна, почесна справа випала і на долю Сергія Васильовича Хоцька. Він, як і його покійний батько, завжди йде людям назустріч, ніколи нікому не відмовляє у допомозі, підтримує у скруті та горі. Чоловік, у якого співчутлива душа і добре серце, не задумуючись долучився до святої справи – реставрації церкви.
Молодий, енергійний, завзятий, наполегливий, над усе любить працювати, експериментувати, впроваджувати нове, прогресивне, передове. У його господарстві вирощують фрукти, овочі, баштанні культури, відкрив свиноферму.
Створив робочі місця, щоб люди, які живуть поруч, мали пристойний заробіток, жили в достатку.
У Сергія особливе ставлення до землі. Для нього вона жива, одухотворена. Він не байдужий, коли суховії весняні висушують землю. Тривожно у нього на серці, коли йде затяжний дощ у жнива; боляче, коли град невпинно сиплеться на ніжні рослини. За все переживає, бо всьому знає ціну.
І найголовніше для новатора – виправдати довір’я громади, зробити багато гарних, корисних, потрібних справ, залишити помітний слід на землі.
Справжні люди спішать робити добро, тому що воно повертається сторицею: як не їм, то їхнім дітям. Гарні справи, добрі вчинки – вічні, їх не забувають, за них дякують.
Тамара МОРУС, с. Джулинка