– Якщо аналізувати наші здобутки за 2010 рік, зокрема хід зимівлі худоби, то слід відзначити, що тваринництву все-таки приділялася певна увага, щоб можна було забезпечити населення його продукцією. Так, за минулий рік було вироблено 14197 тонн м’яса, 6848 тонн молока. Виробництво м’яса, зокрема, було збільшено на 244 тонни, але досягнули цього лише за рахунок птахокомбінату «Бершадський», колектив якого наростив його виробництво на 1089 тонн. У решті сільгосппідприємств, на жаль, цей показник зменшився. Вагомий внесок птахокомбінату «Бершадський» слід відзначити взагалі. Адже його колективом було вироблено у минулому році 12630 тонн м’яса курятини, що становить 89 відсотків від виробленого в районі. Тобто на долю решти сільгосппідприємств припадає лише 11 відсотків. Та і цього досягнуто в основному за рахунок таких господарств, як ПАТ «Явір-Агросервіс», де його було вироблено 174 тонни, ТОВ «Устя» – 168, ПСП «Промінь» – 156, СТОВ «Удич» – 143, ПСП «Еліта» – 138, ЗАТ «Зерно - продукт МХП» – 104, ТОВ «Світанок-Агросвіт» – 92 тонни.
Одним з основних факторів, які вплинули на виробництво м’яса, є, звичайно, поголів’я худоби на вирощуванні і відгодівлі. А щодо її продуктивності, то середньодобові прирости ВРХ по району становили – 477 грамів, свиней – 323 грами. Якщо порівняти ці показники з 2009 роком, то по ВРХ середньодобові прирости тоді були 405, по свинях – 286.
Позитивних результатів на вирощуванні ВРХ домоглися у ЗАТ «Зернопродукт МХП» – 698 грамів, в Осіївці – 557, Усті – 560, Дяківці – 545, на вирощуванні свиней – у Теофилівці – 524, Шляховій – 490, М’якоході – 478, в ФГ «Новосулківське» – 444, Поташні – 439, Дяківці – 405 грамів. Проте у багатьох господарствах ще недостатньо уваги приділяється розвитку цієї галузі.
Чи не єдиним джерелом надходження коштів у сільгосппідприємства о цій порі залишається виробництво молока. На жаль, серед тих, які збільшили його виробництво у порівнянні з 2009 роком тільки два – устянське – на 402 тонни та маньківське – на 49 тонн. У решті ж допустили зменшення. Сталося це, в основному, за рахунок невисокої продуктивності корів. Якщо в середньому від корови по району надоєно по 3158 кілограмів молока, то в шести господарствах менше трьох тисяч кілограмів. У Серебрії цей показник становить лише – 1103, Тирлівці – 2347 кіло грамів. Здавалося б, умови у 2010 році були для всіх однакові, а от результати ведення галузі чомусь різні.
Прикладом у веденні молочного тваринництва на даний період можуть бути ТОВ «Устя», де було надоєно по 5940 кілограмів молока від корови, ЗАТ «Зернопродукт МХП» – 4900, ТОВ «Осіївське» – 4200, «Світанок-Агросвіт» – 3743. Причому, у цих господарствах ще й працюють над впровадженням у виробництво продукції передових технологій, які вже прижилися у багатьох сільськогосподарських підприємствах.
В даний час, тобто у пору зимівлі, молочне скотарство є своєрідним барометром ведення галузі тваринництва. Але якщо середньодобовий надій молока в середньому по району у сільгоспформуваннях становить 8 кілограмів від корови, то у Серебрії цей показник становить лише 3,5 кілограма, Тирлівці – 3,1. В той же час в Усті середній надій молока від корови, навіть у пору зимівлі, становить 14,8, у ЗАТ «Зернопродукт МХП» – 12,5 кіло грама.
Щодо свинарства, то продовжують розвивати його в сільгосппідприємствах Сумівки, Поташні, Чернятки, Голдашівки, Ставків, у ФГ «Новосулківське». Причому, у більшості цих господарств дана галузь розвивалася і до цього, але нарощувати поголів’я продовжують, і за рахунок власного відтворення одержують в середньому від ста свиноматок по 1700-2000 голів поросят.
Щоб покращити ситуацію у веденні тваринництва, зокрема з продуктивністю худоби, вже з перших днів нового року слід ефективніше використовувати корми. Зокрема, враховуючи фізіологічний стан поголів’я, відповідно розроблених графіків витрачати та застосовувати мінерально-білкові добавки, а концентрати згодовувати у вигляді комбікормів.
Особливу увагу в зимовий період слід звернути на дотримання технологічних процесів та організаційних заходів у ході ведення галузі. Звичайно ж, досягнути цього буде неможливо без посилення відповідальності керівників та спеціалістів на кожній з ділянок виробництва.