Нині птахокомбінат «Бершадський» виробляє понад 82 відсотка м’яса від усього загальнорайонного показника і за останніх два роки наростив його в чотири рази.
Враховуючи прогнози, що вже в нинішньому році споживання курятини в середньому на душу населення в Україні зросте до 22 кілограмів і наблизиться до європейського рівня, то перспективи у виробництві бершадської курятини, яка користується великим попитом в усіх регіонах країни із-за натуральних смакових якостей, досить непогані.
Війтівка, де розміщуються основні виробничі приміщення «Бершадського», як і саме виробниче містечко птахокомбінату, зустріли яскравим весняним сонцем і світлими обличчями людей. Не почув тут знервованих суперечок та голосних окриків начальства, які майже скрізь супроводжують виробничий процес в інших колективах. І вже пізніше зрозумів чому – бо цього не культивує сам директор підприємства, який спокійно й тактовно, хоч і вимогливо, говорить зі своїми підлеглими.
– Стиль і методи керівництва, пов’язані з криками і підвищеними тонами голосу керівника вже давно віджиті і використовуються тільки там, де відсутня професійна та аргументована вимогливість чи пропозиція – так відреагував на наше перше враження Іван Іванович. – В нашому колективі нині працює більше 700 чоловік, які отримують непогану зарплату і дорожать своїм робочим місцем, – зазначив він.
Не дивно, що працювати у «Бершадському» прагнуть чимало бажаючих з навколишніх сіл. Тут створено сприятливі і безпечні умови праці у виробничих підрозділах, а працівники забезпеченні спецодягом і висококалорійним харчуванням за символічною ціною. Діють їдальня, кімнати відпочинку та побутові душові, спортзал. Працівники підвозяться на роботу, отримують путівки, в тому числі й пільгові, у санаторії та бази відпочинку, а їхні діти – в оздоровчі табори.
Цікаво було дізнатися, що тут недавно 3,5 тисячі тонн м’яса на рік були висотою, а вже торік його вироблено біля 12 тис. тонн. Сьогодні птахокомбінат випускає майже 100 найменувань якісної, екологічно чистої продукції. Зокрема, 31 – охолодженого та замороженого м’яса птиці, 6– копченостей, 5 – консервантів, 3 – рулетів, 16 – ковбасних виробів, 10 – напівфабрикатів. Курячі делікатеси з маркою ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» можна зустріти в багатьох обласних центрах, а також в Києві та Криму, діє широка мережа фірмових магазинів.
– Я найбільше тішуся з того, – підкреслює Іван Андрушко, – що у нас була і є команда однодумців-професіоналів.
Ви знаєте чому окремий велосипедист виграє командну гонку і отримує жовту майку лідера? – продовжує він. Тому що на нього працює ще й вся команда, всі – на переможний кінцевий результат.
– Я горджуся, що колектив себе знайшов у цей непростий час, – зазначив керівник. – Бо капіталізація суспільства йде очевидна і перейти психологічно оцей бар’єр не кожному вдається. Звичайно, першим завжди важко, бо постійно знаходишся під пильним наглядом друзів і недругів. Тож вважаю, що ми з колективом успішно склали екзамен на зрілість.
В «Бершадському» діє цехова структура виробництва. Шість цехів по вирощуванню бройлерів дозволяють одночасно розмістити 1,2 млн. голів птиці і за 42 дні (саме такий цикл від народження до забою) виробляти понад 2,2 тис. тонн м’яса. Щодня для цього тут виробляється до 100 тонн екологічно чистих комбікормів із власного зерна. Адже комбінат орендує понад 3 тис. гектарів орної землі і прагне цей клин розширювати. І хоч минулорічний урожай через небачену засуху зібрали менший від очікуваного, все ж відпрацювали схему за якою вдається вижити. Гордяться тут і тим, що власники паїв навіть були готові зачекати з оплатою, лише б підприємство працювало. Та з ними всіма розрахувалися – по тонні зерна за кожний земельний пай.
Однак, попри всі труднощі, тут планують нарощувати виробничі потужності. Нещодавно запустився в дію новий ще один сучасний переробний цех, в який вкладено більше 20 млн. грн. власних інвестицій за голландською технологією. Тобто, закладається великий фундамент на майбутнє. Замкнутий цикл виробництва – інкубування яйця, вирощування, забій і переробка дозволяють доставляти до столу споживачів готову якісну і екологічно чисту продукцію, яка користується великим попитом.
Правда, зазначає керівник, в нашій області реалізується менше третини продукції і тут є великі перспективи.
– Тож конкуренції Ви не боїтеся? – прямо запитав у керівника. – Ні, – відповів він, – хоч нині потужно в область входить «Курочка ряба». Ми своє місце під сонцем завоювали і будемо це робити надалі своєю якісною та смачною продукцією та доброю репутацією. Адже це також важливо, тому при будь-якій розкладці в програші ми не будемо.
Поцікавився й думкою Івана Івановича щодо його недавньої відзнаки, адже нагород вищої проби у нього чимало. Чого тільки варті лауреатство «Золотого ягуара» за бездоганну репутацію в бізнесі та високу якість продукції і занесення до «Золотої книги ділової еліти України», «Золотої книги українського підприємництва» та книги національної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття: 500 впливових особистостей України».
– Присвоєння мені звання «Заслуженого працівника сільського господарства України», хоч і довгоочікуваного, сприйняв з радістю, насамперед за колектив, у якому дав Бог щастя працювати 28 років. Бо його славу, популярність, авторитет, як і його матеріальну базу, створили наші працівники. Адже у нас немає інвесторів – ми будуємося, розширюємося і модернізуємся за власні кошти. Тому не пишатися цим не можливо. Тим більше, що вже нинішнього року плануємо виробити до 20 тис. тонн м’яса птиці.
Торік колективу птахокомбінату також було вручено чергову нагороду – Почесну Грамоту Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, значні трудові здобутки та з нагоди 75-річчя утворення Вінницької області.
Таку ж нагороду одержала й передова пташниця Галина Саєвська.
Для семи сотень жителів району і їх сімей птахокомбінат «Бершадський» став єдиною надією на стабільну роботу і заробіток. Крім основної своєї бази, птахокомбінат придбав занедбані приміщення могутнього колись війтівського господарства, відремонтував та реконструював і вже після їх відновлення тут виробили за 2 роки більше 10 тисяч тонн м’яса. А придбаний відгодівельний комплекс у
Кошаринцях після реконструкції і відновлення виробив за півтора року 5 тисяч тонн м’яса.
Побачене і почуте тут справді вражають. Адже в той час коли тваринницька галузь загнана в кут і лише тепер поступово піднімається з колін, бершадські птахівники вже досягли європейського рівня. От тільки б не заважали їм, не заздрили і для всіх влада щоб встановила чесні «правила гри».
Іван Іванович постійно наголошує на значимості ролі трудового колективу, його працівників у здобутках «Бершадського». Тож не стримався, щоб не запитати про кращих виробників. Серед першопрохідців, за словами керівника, він відзначив свого першого заступника Гафію Маринич, заступника директора по технології Володимира Зосіменка, заступника Бориса Тверського, головного інженера Андрія Козійчука, технолога забійного цеху Галину Гук, братів Грабових – головного бухгалтера Григорія та головного ветеринарного лікаря Сергія, молодого головного технолога Валентина Цимбала, начальника фінансово-аналітичного відділу Світлану Бабій, а також завідуючого кормоцехом Петра Розгона, водіїв Михайла Петея, Анатолія Шевчука та його дружину пташницю Варвару Шевчук, тракториста Володимира Верхолюка, електромонтера Анатолія Гука та багатьох інших. Основна маса людей приходять в колектив надовго і назавжди. Хоч, ніде правди діти, попадаються тимчасові, які не приживаються в колективі. Таких «шліфує» тут сама бригада.
Про свого директора працівники відгукуються теж з великою повагою:
– Це не просто золота голова, а еталон інтелекту. Без нього нашого птахокомбінату в нинішньому вигляді ніколи б не було.
І цим сказано все, бо досвід Андрушка, його знання справи дуже потрібні колективу. Адже нині загострилася конкуренція, все гостріше вживаються нецивілізовані методи і спроби тиску, держава відкрила кордони для завозу дешевої, але малоякісної курятини з-за кордону. Напруження в боротьбі за ринки збуту зростає.
– То бершадські кури справді найсмачніші? – запитав у керівника.
– Повірте, це так. Я стверджую це як фахівець, – впевнено заявив співбесідник. – За всім цим совість, праця і гордість нашого колективу. І споживачі вже давно оцінили нашу продукцію як високоякісну, екологічно чисту, з відмінними смаковими властивостями.
Побувавши на птахокомбінаті «Бершадський» ще раз переконався у невичерпному потенціалі наших бершадчан, красі їхніх душ і діянь, в простому, здавалося б, винайденні рецепту секрету успіху – влада має створити належні умови для розвитку виробництва, які в подальшому мають принести користь там, де талант керівника, його знання справи і вміння працювати з людьми співпадають з організованістю та професіоналізмом колективу.
Павло БАЙДАЛЮК.
вранці -2…-4° 
