– Це структурний підрозділ Тростянецького центру Вінницької філії ВАТ „Укртелеком”. Таких центрів в області сім. Тростянецький обслуговує свій, Бершадський, Чечельницький райони і місто Ладижин. Нині в нашому районі працюють одна міська і 30 сільських АТС загальною ємністю понад 9 тисяч номерів. ЦЕЗ №18, в якому є лінійна, станційна дільниці, дільниця з продажу послуг (розрахункові групи тощо), забезпечує місцевий, міжміський та міжнародний зв’язок, є провайдером Інтернет-послуг, сучасних технологій.
– З якими показниками колектив зустрічає своє професійне свято?
– Нинішнього року ми розширили Голдашівську та Михайлівську АТС на 50 номерів кожну, частково поліпшили якість зв’язку по
Шляхівському кущу (замінили старе обладнання на цифрове), таке ж монтується в
Лісничому,
Чернятці. Дуже допомагає нам в цьому голова районної ради М.Г. Бурлака, місцева влада. Наступного року значно поліпшиться якість надання послуг і в
Баланівці, адже там впроваджуватимемо Інтернет. До речі, у місті ми з весни забезпечуємо швидкісний доступ до Інтернету, на сьогодні маємо 128 абонентів широкосмугового Інтернету. Переваги його беззаперечні: швидкість, якість, можливість одночасно користуватися телефоном та Інтернетом тощо. У І-ІІ кварталах 2008 року така послуга буде доступна і жителям
Баланівки. Взагалі, коло користувачів Інтернету постійно розширюватимеся і досягне 15% від задіяної ємності, тобто таких абонентів буде щонайменше півтори тисячі.
– На Бершадщині на 100 сімей – 28 стаціонарних телефонів, у черзі на їх встановлення 2214 сімей. Як швидко просувається ця черга, і чи є така перспектива, щоб телефон, за бажанням, можна було встановити в кожній оселі?
– По-перше, черга у 2214 чоловік – це не вивірені списки. Однак, така проблема існує, особливо для жителів міста в мікрорайоні цукрозаводу і с.
Флорино. Є бажаючі, а з лініями тугувато. Наступного року сподіваємося, що ситуація зміниться на краще. Перспектива встановити телефони в кожній оселі є, хоча більшість станцій на даний момент повністю завантажені. Вільні номери є в
Ставках,
Серебрії і
Кидрасівці. Але в цих селах без зв’язку залишилися мешканці таких вулиць, де надзвичайно великі обсяги робіт. І хоча матеріалів цього року на їх виконання було виділено значно більше, повністю розв’язати проблему поки що не вдається.
Варто сказати і про нову технологію. Читачі, мабуть, вже чули про телефонні апарати типу ДД-2240 виробництва ЗАТ „Діджител”. Принцип їх роботи і мобільних телефонів схожий: ставиться телефонний апарат, і людина може користуватися місцевим зв’язком через ефір. Зараз такий вид зв’язку активно впроваджується у м.Вінниці, в Одеській області.
– Останнім часом спостерігається бум у розвитку стільникового зв’язку, адже мобільний телефон є чи не в кожного школяра. Мабуть, непросто працювати в умовах конкуренції?
– Звісно. Але будь-який провайдер сотового зв’язку зв’язаний з „Укртелекомом” – орендує канали тощо. До того ж, у Вінниці, в інших обласних центрах почали впроваджувати свій, „укртелекомівський” мобільний зв’язок, який значно дешевший.
– Іване Івановичу, над розв’язанням яких проблем працює сьогодні цех електрозв’язку?
– Прагнемо поліпшувати якість зв’язку, надання інших послуг. Три роки тому від обласного центру до
Бершаді введено в дію волоконно-оптичну лінію зв’язку і переключено аналогові міжміські канали на цифрові. На сьогодні маємо поки що три сільські цифрові АТС – Війтівську, Крушинівську і Баланівську. Заплановано в 2008 році створити центральну станцію нового покоління, а нинішня буде чисто міською.
Колектив у нас згуртований, високопрофесійний, адже залишилися найбільш досвідчені фахівці. Утримувати кадри при невисокій зарплатні стає проблемою. Вже майже чотири місяці маємо дві вакансії монтерів, але працювати за 600 грн. дедалі менше бажаючих.
– Зв’язківці, без перебільшення, прокладають мости дружби між людьми, яких розділяє простір. Ким пишається ваш колектив?
– У нас чимало сумлінних, грамотних спеціалістів. Серед кращих можна виділити монтерів лінійної дільниці А.П. Кельмана, С.І. Климчука, інженера лінійно-апаратного залу В.М. Гондарука, начальника лінійної дільниці В.Я. Омельченка та інженера сільських АТС І.М. Яворського (обидва понад 35 років працюють у сфері зв’язку), оператора по розрахунках з юридичними особами Т.А. Павлову і оператора по прийому платежів С.І. Пастух. Добросовісно трудяться працівники бюро технічного ремонту Т.М. Хмара і С.М. Воробйова та інші зв’язківці.
Користуючись нагодою, вітаю колег з нашим професійним святом, зичу усім здоров’я, добра, достатку, щоб кожний дорожив місцем роботи і пишався її результатами.
Вів розмову
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.