Знання і мужність лікаря

Щоденний робочий день його починається і закінчується турботою про травмованих людей. Травматологія – наука не з легких. Тут немає так званих хрестоматійних хвороб. Травма завжди виникає несподівано, не заплановано і, як правило, у здорових людей. Тож лікарю-травматологу треба не тільки мати умілі руки костоправа, а ще й навики психотерапевта. І лише застосування в комплексі всіх знань і умінь дають бажаний результат.
На посаду лікаря-травматолога Бершадської ЦРЛ В.О.
Дяченко прийшов одразу після закінчення інституту у 1986 році. Ще зі студентських літ він хотів багато знати, уміти і працювати. Все це стало йому в пригоді, адже щодня до нього на прийом приходить понад 40 чоловік.
Більше половини з них із різними ортопедичними захворюваннями, інші – з травмами, багато дітей, які і травмуються, і хворіють різними патологіями.
Важливо відзначити, що у медицині значимою є колегіальність. Ця риса притаманна В’ячеславу Олексійовичу, який не може просто оглянути і відправити хворого на консультацію. Для нього є справою честі розібратися самому чи з допомогою колег у кожному конкретному складному випадку. Крім того, як людина, як колега, як друг, він переймається проблемами інших.
Якщо звернутися до В.О. Дяченка за допомогою, не пов’язаною з його роботою травматолога, він теж зробить усе, аби допомогти, нешкодуючи власного часу, сил і здоров’я.
В’ячеслав Олексійович двічі обирався депутатом районної ради, нині – депутат Бершадської міської ради, а це теж ознака визнання його і як лікаря, і як громадянина.
Ось вже не один день і не один рік крапельку своєї доброти, щирості, милосердя, уваги В.О. Дяченко віддає кожному пацієнту, а саме із ставлення лікаря до хворого починається або не починається процес одужання.