Хоч погода і не дозволяє принести до школи гарбуза на День Святого Валентина (та й навряд діткам під силу було б це зробити), виражають свої почуття учні Малокиріївської ЗОШ трішки по-інакшому.
Педагог-організатор Наталя Петрівна Сисак влаштовує захід, на який, окрім учнів, обов’язково завітає покровитель закоханих. Протягом тижня в школі діятиме скринька Валентина, в яку учні можуть вкинути анонімні валентинки та зізнання в коханні. У день свята всі адресати отримають свої листівки. Володарі найбільшої кількості валентинок проголошуються найромантичнішою парою школи.
Кохання віками було найкращою музою для поетів, художників, митців. Воно надихало і водночас могло обеззброїти, понищити всі даровані Богом таланти.
Тому конкурс на найкращий малюнок до Дня Святого Валентина досить актуальний у школі. Щороку галерея малюнків радує та милує око.
Беруть участь усі: від першокласника до випускників.
Окрім шкільних заходів, кожний школяр готує свої особисті валентинки. Хто купує сердечко своїй подрузі, хто – мамі, хто – вчительці, а хтось підписує листівку своїй дамі серця. На запитання, кому даруватиме свою любов та увагу, третьокласниця Мар’янка сором’язливо закриває личко долоньками.
Але що це за свято знають навіть маленькі школярі: – День Святого Валентина – це день закоханих, коли дарують валентинки або інші приємні дрібнички всім, кого люблять.
Серед старших класів цілий тиждень панує інтрига. І хоч вони не зізнаються, але всі чекають отримати хоча б маленьке сердечко від того, хто змушує забути про уроки та домашнє завдання. Так-так, цвіте і пахне Маруся, коли біля неї то Іванко, то ще якийсь хлопчина, як барвінок, в’ється.
Школяр, студент, учитель чи двірник, листоноша чи депутат якоїсь ради – всі ми однаково вразливі до стріл Купідона. Любов буває різною, тому обов’язково не забувайте говорити всім своїм рідним та близьким людям «Я тебе люблю». І не тільки 14 лютого…
Ірина МАЛІЦЬКА, студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І.Я. Франка
вранці -2…-4° 
