Дістався цей календар мені, як і інші, від учителя з Кидрасівки Семена Голуба (до речі, 1913 року народження). Дивом збереглася частина титульної сторінки.
Перші сторінки – це і є власне календар із указанням чисел, імен святих, які відзначаються в ці дні, а також астрономічних даних щодо фаз місяця, тривалості дня тощо. Скажімо, на сторінці за лютий вказано, що протягом цього місяця тривалості «дня прибуде» 2 години 7 хвилин. Цікаво, що дати подані і за старим, і за новим стилем, хоча офіційно Росія перейшла на новий стиль лише у лютому 1918 року. Подано хронологію знакових подій, дні кончини відомих людей, розклад ярмарків по Росії.
Мене, звичайно, цікавили прізвища діячів з України. І вже на сторінці за лютий зустрів прізвище «историка Украйны» Пантелеймона Куліша, який помер 2 лютого 1898 року, і Тараса Шевченка, днем смерті якого вказано 26 лютого (за старим стилем). А за квітень зустрічаємо прізвище «батька» малоросійського театру Марка Кропивницького та письменника, автора відомого словника української мови Бориса Грінченка, які померли цього місяця у 1910 році. На наступних сторінках згадані Богдан Хмельницький, Григорій Квітка-Основ’яненко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський… Наведено також перелік імен святих православної церкви з позначенням днів, у які згадується кожен святий. Більше того, навіть вказано, яке значення має те чи інше ім’я. Скажімо, святого Іоанна (Івана) відзначали 65 разів на рік, тож це наймення було найпопулярнішим у народі. Означає воно «Божа благодать». Серед популярних імен у ті часи були: Олександр (мужній), Афанасій (безсмертний), Андрій (хоробрий), Георгій (землероб), Василь (царський), Віктор (переможець), Григорій (той, хто не спить), Павло (малий), Петро (камінь), Тимофій (той, хто шанує Бога), Степан (вінок); ім’я Федір (Божий дар) протягом року згадувалося 30 разів. Із жіночих імен найпоширенішими були Марія (гірка, та, що має перевагу) та Анна (благодать).
Однак більшість імен із тих святців не прижилася. Навіть тоді не називали дітей так: Агн, Акепсій, Вафусій, Дула, Аскитрія, Сосипатра, Препедигна… Хоча останнє означає «досить достойна», а, скажімо, Філікітата – ощасливлена… Вміщено також календарі інших церков: католицької, протестантської, вірменогригоріанської, ісламської, іудейської.
Особливу увагу привернув розділ «Загальна статистика».
У 1912 році населення земної кулі складало 1 мільярд 720 мільйонів людей, жінок було трохи менше, ніж чоловіків. Середній вік людини складав 33 роки. Четверта частина населення планети помирала, не досягнувши 17-річного віку. З кожної тисячі 6 осіб доживало до 65 років і лише один – до ста.
Три чверті жителів Російської імперії займалися сільським господарством (746 чоловік із тисячі). На другому місці – обробна промисловість, ремесла та промисли. 72 відсотки лікарів перебували у містах (1 лікар на 1500 осіб) і 28 відсотків у селах (1 лікар на 24600 осіб).
Із вміщеного в кінці календаря «Літопису подій» за 1912 рік наведу лише деякі: – Два офіцери-авіатори, піднявшись в Рамбульє, підтримували бездротове повідомлення з Ейфелевої вежі в Парижі.
– Переліт Санкт-Петербург – Москва.
– У містечку Сорочинці Миргородського повіту відкрито пам’ятник Гоголю.
– У Чехії заворушення з приводу подорожчання товарів першої необхідності.
– У Києві під час урочистого спектаклю пострілом поранений П.А. Столипін. Через кілька днів він помер.
– Багато провінцій у Китаї проголошують незалежність.
– Громадянці С.А. Толстій (дружині Л.М. Толстого) призначена пенсія 10000 рублів.
– При пожежі в Токіо згоріло 1200 будинків.
– Рада міністрів асигнувала 10 мільйонів для боротьби з голодом.
– Пароплав «Титанік», що йшов першим рейсом із Соутгемптона в Нью-Йорк, наскочив на льодяну гору і пішов на дно; загинуло більше 1500 людей.
– У французькій академії наук І.І. Мєчніков зробив повідомлення про вдалі досліди щеплення проти тифу.
Дуже багато повідомлень про страйки у різних країнах світу, відомі Ленські події в Росії. А ще тоді популярними були різні з’їзди та конгреси: археологів, освітян, архітекторів, нафтовиків, лікарів, мукомелів, геологів, художників, викладачів древніх мов, пожежників і т.д. Суспільне життя було дуже активним.
Із сторінок пожовклого календаря віє духом епохи, тодішні журналісти захоплено писали про досягнення науки і техніки, не обминали жодної значимої події у житті країни і світу. І за це ми їм вдячні навіть через сто років.
Федір ШЕВЧУК
вранці -2…-4° 
