На знімку: Роман Поспєлов і Роман Сандрацький біля конфіскованих сітей та риби на березі річки Фото автора
Браконьєрам зі стажем залишалося два виходи – один легітимний: зразу признатися в усьому і підписати протокол про адміністративне порушення, інший – примітивний: назватися не тими, ким вони є. Тож спочатку з переляку вигадували різні прізвища та імена. Та цей дешевий трюк одразу ж розгадали начальник відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи «Вінницядержрибоохорони» Роман Поспєлов та державний інспектор рибоохорони Роман Сандрацький, які цієї ночі проводили плановий рейд на річці Дохні в районі міста Бершаді.
Протокол був складений, знаряддя незаконного вилову вилучені. Все зафіксовано не тільки в протоколі, а й на фото- та відеоплівці. У човні виявлені цінні види риб – судак, карась, плітка, жерех, сом… Як розповів Роман Поспєлов, за порушення правил спортивного і любительського рибальства згідно з Адміністративним кодексом України накладається штраф розміром від 340 до 670 гривень з конфіскацією всіх заборонених знарядь лову. Крім того, окремі штрафи – за кожну виловлену рибину, залежно від виду. Браконьєрів після дотримання формальностей відпустили. Вони змушені були зізнатися, що порушили законодавство. Протягом місяця районний суд має розглянути цю справу і прийняти відповідне рішення.
У ході рейду на водоймах загальнодержавного значення рибоохорона перевіряла і річку Південний Буг, зафіксовано більше десяти грубих порушень, складено відповідні протоколи. Також вилучено знаряддя незаконного лову.
Для того, щоб затримати браконьєра, інспекторам доводиться влаштовувати засідки, використовувати різні методи, не спати ночами… Вони приїхали в район зі своїм моторним човном, який привезли на причепі.
Здавалося б, як усе добре: браконьєрів затримано, їх покарають штрафами – нібито наука іншим любителям дармової рибки.
Але… Зразу скажу, що проблема охорони рибних ресурсів дуже гостра та болюча, її тільки одними несподіваними перевірками та штрафами не розв’яжеш. Бо в Бершаді, як і в інших населених пунктах, діє своєрідна «рибна мафія».
Причому діють браконьєри практично відкрито, не бояться нікого. Ловлять рибу сітками цілий рік, навіть у нерест. І роблять це досить нахабно. Рибу, виловлену сітками, дуже легко відрізнити від іншої – луска на ній обдерта.
Таку рибу завжди можна побачити на базарі. Але самі браконьєри її не продають, для цього у них є інші люди.
Усі, в тому числі рибалкилюбителі, обурюються такими діями нахаб. Адже вони завдають величезної шкоди природі. У нашій річці великої риби вже практично нема.
Скоро не стане й середньої. А через якийсь рік-два зникне й мала. І куди тому любителю з вудочкою тягатися із «великоваговиком», навіть якщо це порушник. Звернення у різні місцеві інстанції ніякого результату не дають.
У браконьєрів чітко налагоджена система оповіщення – при наближенні якоїсь перевірки чи рейду хтось їх попереджує, і тоді на певний період настає затишшя. Та вже через кілька днів сітки знову у річці.
Як боротися із цим злом? Як добитися того, щоб порушників ніхто не прикривав?
Насамперед, чітке дотримання законодавства. Адже номінально усі перед законом рівні. Та до того часу, коли одні залишатимуться «рівнішими», чи ж зможемо навести порядок?
А щодо браконьєрства на водоймах, то, як сказав начальник відділу «Вінницядержрибоохорони» Роман Поспєлов, раптові перевірки та рейди й далі проводитимуться постійно.
До остаточного розв’язання проблеми, напевно, варто залучити громадськість, природоохоронні організації, усіх небайдужих людей. Бо йдеться вже до того, що через кілька років риба із наших водойм щезне зовсім.
Федір ШЕВЧУК