Бути чи не бути вузькоколійці?

– Насамперед відзначу, що поїзди по ній хоч і курсують лише по два на добу, а у базарні дні по чотири, пасажиропотік у нас чималий – до 80 пасажирів в середньому на день, на приміських маршрутах і до 20 на далеких. І це тільки по станції «Бершадь».
А ще ж є інші від Гайворона до Рудниці.
Щодо вантажоперевезень, то у нашій місцевості у них немає потреби, для цього функціонують вантажні станції «Генріхівка» і «Джулинка» на широкій колії, і вони з ними справляються. Перевантажувати ж вантажі їз широкої колії на вузьку надто затратно.
Але якщо возити тільки пасажирів, то вузькоколійка потрібна вкрай. Наприклад, за послуги таксі до станції «Рудниця» бершадчанам потрібно було б викласти з кишені до 180 гривень, а щоб доїхати до неї поїздом – тільки 4 гривни 85 копійок. Враховуючи це, наше керівництво, навіть незважаючи, що вузькоколіка нерентабельна, робить все, щоб залізницю не закривати.
– Звідкіля ж тоді чутки про закриття, та ще й найближчим часом? У даній ситуації легко позбутися щє й кадрів на ній?
– Справа в тому, що термін експлуатації пасажирських вагонів закінчується вже у травні наступного року. Але гайворонське керівництво вже домовилося про їх капітальний ремонт, і залізниця функціонуватиме далі.
Щодо стану самого господарства, то криза хоч і зачепила залізничників, його аж ніяк поки що не можна назвати незадовільним. Лише певні обставини заставили обмежити швидкість руху потягів.
Щодо кадрової проблеми, то у нас її не існує. У штаті – вісім чоловік, і ніхто навіть не думає розраховуватися. Понад три десятиліття, наприклад, трудиться начальником зміни П.Г. Кострич, до 40 років на такій же посаді Д.І. Божок. З молодшого покоління не так давно після закінчення навчального закладу поповнила колектив Л.В. Підгорна.
– Тож якою все-таки є найголовніша із проблем і що робиться для покращення обслуговування пасажирів?
– Насамперед, дається взнаки недостатнє фінансування галузі. Соромно зізнатися, але на залізничній станції «Бершадь» через це не діє навіть телефонний зв’язок, що створює неабиякі незручності. Тож тільки дякувати залишається пасажироперевізникам-автобусникам, які вишукують можливості і доставляють нам пасажирів. Та ще й розклад руху автобусів підлаштували під розклад руху поїздів.
Щодо нас, залізничників, то ми робимо все, що тільки можливо в даних умовах. Наприклад, виконано середній ремонт залізничного вокзалу.
Пасажирів обслуговують два касири – каса працює з 11 години дня до 19-ї. Квитки можна придбати у будь-який кінець країн СНД, здійснюємо попередній їх продаж.
Павло КУШПЕЛА.