Підстави та права особи при затриманні

Підстави для затримання.

Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, лише у випадках якщо: цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Згідно з ч.1 ст.262 КУпАП адміністративне затримання проводиться органами внутрішніх справ при вчиненні дрібного хуліганства, насильстві в сім’ї, поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори працівникам поліції, вияві неповаги до суду, порушенні правил про валютні операції, обігу наркотичних засобів або психо - тропних речовин, розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях та інше.

Термін затримання у таких випадках, згідно зі ст.263 КУ- пАП, складає не більше трьох годин. У виняткових випадках у зв’язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

При зверненні до вас працівника поліції з вимогою про необхідність пройти з ним до найближчого відділу поліції вам необхідно: 1) посилаючись на ч.3 ст.18 Закону України «Про поліцію», попросити його пред’я - вити службове посвідчення; 2) обов’язково з’ясувати підставу затримання; 3) згідно зі ст.213 КПК України, вимагати негайного особистого повідомлення осіб, яких вважаєте за потрібне. При цьому обов’язково вкажіть, що згідно зі ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із правоохоронцем чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою; 4) у разі доставлення до відділу поліції вимагати: запису до книги затриманих і доставлених; забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні; забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будьяких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого; 5) з моменту затримання або арешту (взяття під варту) на безоплатну правову допомогу (захисника).

Права особи при затриманні.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто чи користуватися правовою допомогою захисника (ч.4 ст.29 Конституції України).

Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою (ч.3 ст. 29 КУ).

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого (ч.6 ст.29 КУ).

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ч.1 ст.63 КУ).

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу (ч.1 ст.263 КУпАП).

Особистий огляд може провадитись уповноваженою особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі (ч.2 ст.264 КУпАП).

Протокол про адміністративне затримання підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим (ст.261 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (ч. 3 ст. 256 КУпАП).

Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи, а лише за добровільною згодою власника або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 ст.233 КПК України.

З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів (ч.1 ст.237 КПК України). Для участі в огляді можуть бути запрошені потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження (ч.3 ст.237 КПК України).

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ч.2 ст.234 КПК України).

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для цього запрошуються потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження (ст.236 КПК України).

Відповідно до ст. 241 КПК України слідчий, прокурор здійснюють освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Це здійснюється на підставі постанови прокурора, яка обов’язково пред’являється.

Згідно з вимогами КПК України складається протокол.

Його копія надається особі освідування.

Намагайтеся завжди мати при собі телефон та ім’я адвоката, юридичної консультації або правозахисної організації.

В’ячеслав ПОЛІЩУК, начальник відділу Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, майор поліції.