Я ПОВЕРНУВСЯ

Дорога хатина, де живе родина. (З народного)
Здрастуй, моя хато! Живи довго-довго і прости мені, що любов до тебе випробувана розлукою. Я вже повернувся.
Наніс у світлицю пахощів чужих країн, і зараз душа моя вітається зі знайомими кутками, з речами, зі шпаринами-щілинками та з маленькими обновами, що впадають у вічі.

А хата обступає мене рідною ласкою, гомонить минувшиною і знімає з моїх плечей втому, наче з брудної одіжі роздягає. Тут все своє, тут кожна жменя глини, кожна дощечка зігріті долонями батька-матері, що прагли вибудувати оберіг родинного щастя. Тепер їхнє тепло з усіх боків струменить, щоб жилося мені легко.
Стою і тихо складаю хаті присягу: поки житиму у цих стінах і питиму чисту воду з криниці у цьому дворі, доти ці шибкасті вікна будуть випромінювати світло на вулицю, щоб не було моторошно ходить повз мою садибу. І днями, й ночами до мого дому, саду, джерела буде відчинена хвіртка для сусідів, для їхніх дітей і всіх добрих людей.


автор: «Василь Думанський»
Дивіться також в розділі  Василь Думанський
»  * Коли хочеш побачити, чи правильно вчинив, розкажи комусь усе так, як було. І ти побачиш себе сам. * Народ – як жито, а політика – вітер, що хилить, вихорить і виложує його.
»  День минув. Догорів, погас… Хоч плач, хоч скач, а ніч гряде! Краще тому, хто її проспить. А кому випаде безсоння? Для нього навіть коротка ніч стане надто довгою при вбогому мерехтінні зірок, що дрібненькими друзками великого сонця зійдуть...
»  Пальцем проткнула грунт, кинула туди зернятко, і – під вікном розцвів соняшник! А від нього – навіть не нахмариться, як спохмурніє все, – на подвір’ї сонячно-сонячно, і душа купається в теплому золоті. От що значить добрий...
»  Дорога хатина, де живе родина. (З народного) Здрастуй, моя хато! Живи довго-довго і прости мені, що любов до тебе випробувана розлукою. Я вже повернувся. Наніс у світлицю пахощів чужих країн, і зараз душа моя вітається зі знайомими кутками, з...
»  МАТЕРІ
»  НА НОВИЙ РІК
Всі статті розділу Василь Думанський »
Цікаві фото
19 фото   
18 фото   
4 фото   
2 фото   
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Бирлівка
Дмитрик Михайло Оверкович (1913) 1913 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.06.44.

З історії Бершаді
Виконуючи інтернаціональний обов'язок, трудящі Бершаді неодноразово збирали кошти на допомогу республіканським військам Іспанії. Значні кошти надходили від бершадців у фонд зміцнення обороноздатності нашої країни, на рахунок добровільних організацій Червоного Хреста та Тсоавіахіму. Читати далі »


Якщо Ви виявили помилку, виділіть текст з помилкою та натисніть Ctrl+Enter щоб повідомити про це редакцію

Останні новини
Може бути цікаво

Я ПОВЕРНУВСЯ - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники