Наталка Поклад

Історія — це пані ні для кого, іспанська ж кров не годна без пригод. Сервантес був чутливий до нового й заримував: «народ» і «Дон Кіхот». А ти мене в Іспанію не пустиш і, кажеш, тим врятуєш від спокус: я вдома шаткуватиму капусту, — домашня жінка — безперечний плюс. Хай світ в розпусті і злодійстві тоне, ми не такі, на цноту в нас патент, у нашім вічно непорочнім лоні... читати далі ...»

Жабка зелена зустріла коня: — Доброго дня! Ми, здається, рідня? — Кінь засміявся й спитав басовито: — Де ж це ви, сестро, згубили копито?

Біжи на гору — радісно, З гори збігай теж радісно. Впадеш — то падай радісно І радісно вставай. Камінням будуть кидати — Ховай обличчя радісно І радісно, завжди і всюди, пам’-я-тай: НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ ШКОДЯТЬ ЗДОРОВ’Ю!..

Кроленя і зайченя грали у футбол півдня. Із рахунком 100 на 100 врешті сіли за лото. Потім — шахи і скакалка, потім — гойдалка-хиталка та ще хованка в саду... Глядь — і вечір на шляху. Що за день? Одні мороки, — не зосталось на уроки!..

«Ой, мамо, купіть мені ту — Біленьку, як в бабки Марії. Я буду її годувати, Нехай на балконі живе. Дивіться, яке в неї пір’я! Який в неї гребінь красивий! Я так вже люблю її, мамо! Ми з нею подружим... Купіть!!» «Та що за химера, дитино? У місті — і курку... Одначе, Візьмімо, Іване. Ще тиждень — І свято, — якраз холодець».

 Сонячний зайчик стриб-стриб по кімнаті, весело Галі і весело Наті, — зайчика того ловили-ловили, і... лиш однесеньку чашку розбили.

Температура плюсова, спідничка — міні, і серця вихори-дива, і сміх кармінний. А пташка пурхає: злітай! І стежка пахне; і вуст очікують вуста, і сонце-знахар тобі шепоче: холод вмер, тож геть колготки, і кожна жінка відтепер — нектар солодкий...

 На веселій вулиці жив смішливий кіт, він любив сміятися й гладити живіт. На веселій вулиці мишки несумні, від кота вітаннячко принесли мені. Я кота смішливого в гості запрошу, накуплю морозива, «Живчиком» вгощу. Буде кіт обідати, — скаже: «Смакота». Дві смішинки вляжуться на його хвоста. Трошки погойдаються, — чи ж біда у тім? На веселій вулиці весело усім.

У Ялті на пляжі — пивце й помідор і парочки на променаді. У Ялті на пляжі — веселий мінор, бо наші фінанси на спаді. Коханий, морозива хочу, і край, та ще до ковбаски — кагору... А ти мені кажеш: «Фігуру тримай, купайся — й дивися на гори». У Ялті на пляжі — принад і спокус, і плоть моя аж умліває. А серце у тебе холодне, як брус, — мене за...

 Чим горобчики гордяться? Тим, що кішки не бояться. Кішка: — Няв! Горобчик — пурх!! От і весь козацький дух.