Якщо іти на зустріч молодим

– Нехай он скільки точиться розмов про вимираючі села, про Джулинську територіальну громаду цього не скажеш. Вона залишається однією з тих, де найбільше молоді.
Майже половина її в обох наших селах, звичайно ж, шкільного віку. Чи не найголовнішим фактором, який стримує потяг до міграції юнаків і дівчат, взагалі до пошуків легкого життя, є всетаки їх зайнятість. Як у робочий час, так і поза ним.
Хоч кількість безробітних з цієї категорії населення у нас не така вже й завелика, всього вісім відсотків, а все ж вони є. Тому ми прагнемо, щоб чимось зайнятися мали змогу всі. Якщо, наприклад, найбільше молодих трудиться у приватних підприємствах, то намагаємося робити все, щоб таких ставало дедалі більше. Он скільки розмов було, коли створювалося відоме вже не тільки в області, а й за її межами таке підприємство, як «Агроклондайк», а нині тут створено до 40 робочих місць для молодих односельчан.
Торговельних точок в обох селах у нас теж чимало – 56, з яких 52 у Джулинці. Серед тих, хто їх в основному відкриває, теж більшість люди молодого віку.
Іноді дехто може дорікнути, що життя в селі, мовляв, всетаки іде на спад і доказом того, що це саме так, може послужити хоча б те, що дуже мало хто тепер будується. На мене, якщо спробувати глиб - ше вникнути у суть даної проблеми, це не зовсім так. З газифікацією населених пунктів селяни більш поглиблено взялися за реконструкцію вже наявного житла. Щоб було не гірше, ніж у містах. І газ щоб у них був, і вода, і каналізація. А це, за капіталовкладеннями, не набагато відрізняється від будівництва. А якщо вкладаються в це кошти, то це означає, що наші люди люблять свої села, вбачають якусь у них перспективу на майбутнє.
У позаробочий час до послуг молодих, всього населення у нас чи не найбільший в районі будинок культури, у якому директором О.О. Мазур. У ньому проводяться вечори відпочинку, організовуються концерти, чотири рази на тиждень дискотеки, працюють гуртки. За роботу з молоддю відповідальна І.О.
Горбатюк, вона і художній керівник будинку культури.
Чимало уваги приділяється і розвитку спорту. Молодіжними проблемами від сільської ради опікується депутат Ю.С. Микитюк.
Щоправда, проблем у нас вистачає теж, тим більше, що територіальна громада одна з найбільших у районі. Наприклад, дуже непогано було б, щоб державою виділялися кошти хоча б на спортивну роботу. З бюджету сільської ради ще якось вдається їх викроювати, але їх зовсім мало до потреби.
Одним словом, що залежить від громади, в цьому напрямку робиться у нас немало. Наприклад, постійно ведеться боротьба, щоб звести нанівець випадки затримання когось з представників молодшого покоління за якісь там, нехай навіть незначні, порушення громадського порядку. Цим, зокрема, крім депутатів, займаються дільничний уповноважений, батьківський комітет.
Постійно відвідуємо і відстежуємо ситуацію в барах, на дискотеках, інших місцях найбільшого скупчення людей молодого віку. Поодиноких порушників перевиховуємо, здебільшого, залученням на громадські роботи.
Давно підмічено, що поособливому молодше покоління реагує і на те, як розвивається бізнес, тож змушені всіляко сприяти цьому. Мені, як голові села, постійно доводиться ламати голову над тим, де на все брати кошти.
Адже у нас проблема навіть в тому, щоб утримувати інструктора по спорту. В.Г. Головко професійно з цими обов'язками справляється.
Але, щоб виїхати у якесь з сіл з командою на футбол, потрібно декілька сотень гривень, а виїжджати доводиться по два рази в тиждень.
Щоправда, чимало хто з молодшого покоління прагне відкрити у собі талант, береться удосконалювати те, що йому найбільше подобається. І це, зрозуміло, теж дає результати. Л.В. Атаманенко, наприклад, прекрасно зарекомендувала себе, як вишивальниця, прекрасні роботи бісером виконує вчителька Г.М. Трум. Можна назвати чимало й інших наших молодих знаменитостей.
Цьогорічне свято – День молоді, як і свято Івана Купала, відзначатимемо теж не гірше, як це робилося у попередні роки. Адже ми повинні робити все можливе, щоб молоде покоління зростало справжніми патріотами свого краю.