Народився Ю.Л. Цінчик 27 травня 1938 року у селі Заливанщині Калинівського району у багатодітній сім’ї. З 1954 року проживав у м. Бершаді, закінчив Пилипонівську (нині Бершадську №2) школу.
Працював на цукрозаводі електриком, а після закінчення фабрично-заводського училища – слюсарем-турбіністом, очолював бригаду. Всі ці роки його портрет заносився на Дошку пошани цукротресту.
Навчався у Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі, закінчив Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.
З 1968 року Юрій Цінчик працював в апараті райкому Компартії України. Спочатку інструктором, а згодом завідувачем організаційного та промислово-транспортного відділів. А з 1977-го до 1983ій він – заступник голови райвиконкому. З 1983 до 1993 рік працював заступником директора молочноконсервного комбінату, а перед виходом на пенсію – помічником-консультантом народного депутата України В.М. Кавуна.
Юрій Леонтійович належав до когорти найстаріших і найактивніших громадських кореспондентів районної газети, його робсількорівський стаж почався ще в 1960 році.
Особливо активізувався він з виходом на пенсію. На шпальтах «Бершадського краю» часто з’являлися його статті та кореспонденції. Вони згодом стали основою його книги «Слід на землі», яка вийшла 2009 року.
Активна співпраця з районною та обласною пресою стала підставою для прийняття Ю.Л. Цінчика в ряди Національної спілки журналістів України. У рік свого 70-річчя став лауреатом премії імені Василя Думанського. Цієї відзнаки щорічно удостоюються найкращі громадські кореспонденти райгазети.
Де б не доводилося йому трудитися, свої обов’язки виконував на совість, бо розумів, що все це – для людей.
Був добрим чоловіком, батьком, дідусем.
Колеги, з якими він працював, друзі, журналісти та громадські кореспонденти райгазети, районна та міська ветеранські організації висловлюють глибоке співчуття його рідним та близьким. Пам’ять про невтомного Юрія Леонтійовича Цінчика назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.
Група товаришів.