Нещодавно наш випуск зібрався на подвір’ї рідної школи. З’їхалися зі всіх куточків України. Є серед нас педагоги, лікарі, інженери, слюсарі, сталевари, хлібороби, військові, будівельники, бухгалтери і звичайні сільські трудівники. А в цей святковий день ми знову відчули себе юними шістнадцятирічними юнаками та юнками.
За традицією, пролунав для нас дзвінок, і директор школи Галина Гуз запросила всіх до класу. Яка це була радість! Кожен розповідав про те, чого досяг у житті за цей час. З деякими однокласниками не бачилися усі ці роки.
Відвідали вчителів, які не змогли прийти на зустріч.
Провідали могили померлих – першої вчительки та однокласників, яких забрала важка хвороба. Побували у сільській церкві. Кожен із нас одержав посвідчення «Клубу шістдесятників».
Хоч минули роки, душі наші залишилися такими ж юними, як колись. Найбільша вдячність однокласникам, які організували цю зустріч, – Миколі Рибаку, Петру Кокоші, Дмитру Грицику.
Хоч ми стали усі сивочолі, Юність давно відійшла, Уклонімося низько нашій школі, А для нас ти така, як була…
Зінаїда ТЕСЛЯ (ОХРАМОВСЬКА), випускниця Сумівської школи 1968 року.
вранці -2…-4° 
